Органічна Малина Українського Фермера Стала Популярною В Європі (ВІДЕО)

Содержание статьи:


  • Крыжовник (Агрус)-садим дома и на даче
  • Крыжовник
  • Опис та характеристика рослини Агрус звичайний
  • Агрус — вкусная ягода и лекарственное растение
  • Все що варто знати про Аґрусі: сорти, посадка, догляд
  • Агрус Інвікта: характеристика, особливості вирощування, розмноження
  • Агрус
  • Аґрус на дачі: свіжа і соковита ягода порадує кожного
  • Виноград «Агрус» — сорт с мускатно-шалфейным вкусом
  • Як вирощувати агрус
  • Крыжовник (Агрус)-садим дома и на даче

    Агрус, или по-другому крыжовник – это и вкусная ягода и декоративный кустарник одновременно. Отличается высокой урожайностью и длительным периодом плодоношения. Полезные свойства агруса(крыжовника) обусловлены высоким содержанием витамина С, фосфора, и многих микроэлементов. Крыжовник теплолюбивое, влаголюбивое растение, может переносить затенение. При хорошем плодоношении урожай достигает до 25 кг с каждого куста. Крыжовник по праву называют северным виноградом.

    Это растение не боится суровых условий, может приносить плоды более 30 лет, однако высокоурожайными считаются первые 15 лет. Для декоративного эффекта, агрус можно сажать вдоль забора на расстоянии 1,5 м друг от друга. Когда растение разрастется, то образуется сплошная стена. Размножается крыжовник черенками. Для этого молодые побеги нужно пригнуть к земле и присыпать. На следующий год поросль от кустов можно отрезать и высаживать заново. Лучше делать это глубокой осенью – в октябре. Черенки (примерно 20 см) можно собрать в пучок и прикопать, когда придет благоприятное для посадки время – высадить. Для ускорения размножения крыжовника, его можно привить на черенки черной смородины. Они легче укореняются и быстрее переносят не благоприятные условия.

    Уход и посадка за крыжовником

    Перед посадкой крыжовника следует подготовить место. Для этого земля вскапывается, убираются сорняки, вносится удобрение, можно навоз. В ямку, глубиной 40 см насыпается перегной, или земля, смешанная с органическими подкормками. Агрус – «любитель» плодородных, благоприятных почв, поэтому требует к себе особого внимания и ухода. Может мириться с небольшим затенением, если за растением хорошо ухаживать. Однако, если солнечного света мало растение заражается грибком. В разное время года используются специальные подкормки, содержащие фосфор, калий, азот и другие микроэлементы. В каждое время дозировка и состав удобрения отличается. Когда крыжовник начинает образовывать бутоны, необходимо 2 раза в течении 10 дней подкормить растение удобрением с большим содержанием фосфора. Для этих целей подойдет суперфосфат, который заливают водой и настаивают сутки, затем поливают крыжовник. Уход за растением включает в себя – прополку, рыхление почвы, своевременный полив, обрезки разросшихся кустов. Чтобы было удобно собирать ягоду, под растение ставятся подпорки. Из плодов агруса делаются различные десерты – варенье, джемы, компоты.

    Видео по теме: Правильная ОБРЕЗКА КРЫЖОВНИКА для крупных и здоровых ягод!

    Использованные источники: yandex.by

    Крыжовник

    Агрус це ягода

    Крыжо́вник обыкнове́нный, или отклонённый, или европе́йский (лат. Ríbes úva-críspa ) — вид растений семейства Камнеломковые, рода Смородина ( Ribes ), подрода крыжовников, иногда рассматриваемого как отдельный род: Grossularia Mill.

    Старорусское название — берсень.

    Содержание

    Описание

    Представляет из себя небольшой кустарник высотой до 1—1,2 м, с тёмно-серой или тёмно-коричневой отслаивающейся корой. Ветви несут трёхраздельные, реже простые колючки листового происхождения. Молодые побеги цилиндрические, сероватые, усажены тонкими игольчатыми шипами и мелкими чёрными точками. Листовой рубец с тремя следами. Почки коричневые, покрыты многочисленными рыжими чешуями, по краю опушёнными белыми волосками. Почки сидят в пазухах шипов (колючек) или над трёхраздельными шипами.

    Листья черешчатые, округлые или сердцевидно-яйцевидные, длиной до 6 см, короткоопушенные и тусклые. Листовая пластинка с 3-5 лопастями и тупозубчатым краем.

    Видео по теме: Плюс і Мінус. Агрус. Крыжовник. Grossularia... Недооцінена ягода

    Цветки обоеполые, зеленоватые или красноватые, одиночные или по 2-3 в пазухах листьев. Гипантий, как и чашелистики, опушенный. Цветет в мае.

    Плоды — ягоды, овальные или почти шаровидные, длиной до 12 мм, голые или грубощетинистые, с хорошо заметными жилками. Зеленые, желтые или пурпурные. Созревают в июне-августе.

    Распространение

    Крыжовник родом из Западной Европы и северной Африки. Как дикорастущее растение распространен на Кавказе, на Украине, в Закавказье, в Средней Азии, в Средней и Южной Европе, в Северной Африке и в Северной Америке. Растёт среди кустарников на каменистых склонах гор от нижнего до верхнего пояса. Повсеместно разводится в садах, нередко дичает и заносится в леса. В одичавшем состоянии встречается в Ярославской, Костромской, Тверской, Смоленской, Московской, Владимирской, Калужской, Рязанской, Тульской, Тамбовской, Брянской, Орловской, Саратовской, Ульяновской областях. Является родоначальником большинства культурных сортов.

    Хозяйственное значение

    Агрус це ягода

    Крыжовник обыкновенный является одним из основных ягодных кустарников, благодаря тому, что его ягоды содержат много сахаров, кислот и различных витаминов. Плоды употребляются в пищу свежими или используются для приготовления варенья, киселей, мармелада и вина. В настоящее время известно не менее 1500 сортов этого крыжовника, которые культивируются во всех странах умеренного климата. Применяется в медицине. Ценится как ранний медонос. Недостаток крыжовника в том, что он часто поражается пилильщиком, пяденицей, тлями и другими вредителями.

    Видео по теме: ХАБИБ - Ягода малинка (Премьера клипа)

    Систематическое положение

    Ранние классификации различали два рода, Ribes и Grossularia, Крыжовник [1] . В более широко распространённых монографиях признаётся только один род Ribes [2] . Перекрёстное сходство между различными видами смородины и крыжовника в конечном счёте привели к концепции одного рода [3] .

    De Janczewski (1907) разделил род Ribes на 6 подродов [4] :

    • Coreosma, чёрная смородина;
    • Ribesia, красная смородина;
    • Grossularia, крыжовник;
    • Grossularioides, колючая смородина;
    • Parilla, андская смородина;
    • Berisia, европейская альпийская смородина.

    В результате крыжовник обыкновенный, ранее имевший название Grossularia reclinata (L.) , стал считаться Ribes uva-crispa.

    Сноски

    1. Berger, 1924; Coville and Britton, 1908; Komarov, 1971
    2. de Janczewski, 1907; Sinnott, 1985
    3. Keep, 1962
    4. USDA

    См. также

    • Каренда
    • Йошта

    Ссылки

    Wikimedia Foundation . 2010 .

    Видео по теме: Йошта. Опис, посадка і догляд.

    Полезное

    Смотреть что такое "Крыжовник" в других словарях:

    КРЫЖОВНИК — плод многолетнего ягодного кустарника; в СССР выращивается почти повсеместно, но гл. обр. в центральных и северных областях. В зрелом виде крыжовник бывает очень сладким и поэтому нередко его называют северным виноградом. Плод ягода с плотной,… … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

    КРЫЖОВНИК — (Grossularia), род кустарников сем. крыжовниковых (Grossulariaceae) порядка камнеломковых. Побеги с шипами, реже без шипов, часто с шишками. Цветки по 1 3 в пазушных пучках. Св. 50 видов, гл. обр. в Сев. Америке (46), Европе (1) и Азии (3 вида),… … Биологический энциклопедический словарь

    Крыжовник — Крыжовник. КРЫЖОВНИК, род кустарников (семейство крыжовниковые). Свыше 50 видов, главным образом в Северной Америке, Евразии, на Севере Африки. Возделывают (в России с 11 в.) крыжовник отклоненный, или культурный. Высота до 1,5 м, живет 30 лет,… … Иллюстрированный энциклопедический словарь

    КРЫЖОВНИК — род кустарников семейства крыжовниковых, плодовая культура. Св. 50 видов. Выращивают крыжовник отклоненный, в основном в Европе. В съедобных ягодахсодержатся сахара, органические кислоты, витамины В1, Р, провитамин А. Урожайность до 200 300 ц с 1 … Большой Энциклопедический словарь

    крыжовник — агрест Словарь русских синонимов. крыжовник сущ., кол во синонимов: 7 • аграс (1) • агрест … Словарь синонимов

    Видео по теме: КСЕНИЯ. Крыжовник с очень высокой урожайностью и шикарной ягодой.

    крыжовник — Крыжовник. Сорт Финик. крыжовник (Grossularia), род кустарников семейства крыжовниковых, ягодная культура. Свыше 50 видов, главным образом в Северной Америке (46 видов). В СССР 3 вида: К. игольчатый (G. acicularis), в горных районах Сибири,… … Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь

    КРЫЖОВНИК — и (обл.) кружовник, кружовника, мн. нет, муж. Колючий кустарник с съедобными ягодами из подсемейства смородинных (бот.). || собир. Ягоды этого растения. Фунт крыжовника. Варенье из крыжовника. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова

    КРЫЖОВНИК — КРЫЖОВНИК, а ( у), муж. Колючий садовый кустарник с кисло сладкими ягодами, а также его ягоды. | прил. крыжовниковый, ая, ое и крыжовенный, ая, ое. Семейство крыжовниковых (сущ.). Крыжовенное варенье. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова

    Крыжовник — Крыжовник, агрест (польск., малоросс.; Ribes Grossularia L., R. Uvacrispa L., R. reclinatum, R. spinosum Lamk., R. cancasicum Adam.,Grossularia vulgaris Spach,) ягодный кустарник, дико произрастающий всредней и южной Европе и на Востоке, особенно … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

    крыжовник — (неправильно кружовник) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

    Использованные источники: dic.academic.ru

    Опис та характеристика рослини Агрус звичайний

    Агрус це ягода

    Видео по теме: Шелковица/Тутовник - Полезные свойства и как её выращивают

    Аґрус (також аґрис, аґрест) (Ribes uva-crispa) — вид ягідних рослин родини аґрусових. Аґрус утворює кущі висотою до 1,5 м. Плоди (несправжня ягода) округлі або довгасті, забарвлені в білий, жовтий, рожевий, червоний або чорний колір, містять 6—12% цукрів, вітаміни А, В і С. В Україні аґрус розводять в усіх районах. Плодоносить на 2—3-й рік. Урожайність 8—32 кг з куща.

    Коли і як з'явився агрус на Землі? Достовірно ми не знаємо. У монастирських книгах в російських землях найдавніше згадка про нього датується XI століттям, в європейських далях - пізніше. Цікаво, що предки наші дали ягідці, яку потім прозвали «північним виноградом», іменування «Берсенєв», але ж добре відомо, що корінь «бер» означав «ведмідь». І московська Берсеневская набережна веде початок від заростей крижовенних, що мали місце там, будучи посадженими за розпорядженням государя Івана III. Хоча були й інші найменування: «Агри», «Криж».

    Загалом, що там було до XI століття, зараз розібратися важко, хоч і очевидно, що чагарник цей був відомий і раніше. А як доведеш? Та хоча б тим, що в монастирі в якості ягідної культури він якимось чином мав потрапити, а на це поширення року - десятиліття і більше того замало буде.

    Видео по теме: Гранд, вкусный крыжовник супер урожай, гигантская ягода.

    А що в Європі? Там хронологічним лідером значиться Франція, де, з XV століття починаючи, почали культивувати аґрус. Парижанин Жан Рюель описував його так: «Кущі озброєні шипами, листи схожі на селеру, ягоди білі, з приємною кислотою. У незрілому стані вживаються для соусів і супів. При дозріванні стають солодкими, але на багатих обідах ними нехтують. Ягоди завжди мають успіх у вагітних жінок ».

    Трохи пізніше Німеччина вирішила, що годиться цей чагарник для живоплотів, а потім і Великобританія, оцінивши смак ягід, дуже пристрастилася до культивування нашого Берсенєв. Садівники почали виводити сорт за сортом, все женучись за крупноплодним. І сильно в тому досягли успіху.

    Ось що ще цікаво: у різних місцевостях аґрусу привласнювали різні найменування. У тій же Англії, наприклад, його називали «гусячої ягодою», тому як дуже сподобався місцевому населенню соус, що подавався до смаженого гусака; жителі Німеччини охрестили «колючою ягодою» або «Христовим терном» - за шипи на гілках; італійці нарекли «щетинистим виноградом», а французи вирішили, що краще всього підходить йому прізвисько «товстун» - пружний такий плід, ніби надутий. А по-латинському він іменується Grossularia - маленька незріла фіга.

    Росіяни, особливо коли в середині XIX сторіччя агрус став символом середнього класу, теж серйозно зацікавилися врожайністю ягідного чагарника. І відразу «клюнули» на досягнення британців, які вже як тільки не розстаралися з виведенням великоплідних сортів. Судіть самі, - вони примудрялися доводити вага вирощуваних ягід до 50-80 грамів.

    Видео по теме: Luntik - Good manners. Cartoon Colection 2018

    На жаль, до цього часу агрус переступив межі Східної півкулі і опинився в Америці, а там піддався неприємній заразі, що зветься борошнистою росою. Європейські сорти - все геть-чисто - виявилися їй піддані, і довелося селекціонувати нові. Ось тому ми і не можемо тепер оцінити неперевершений смак колишнього агрусу, що був, як кажуть, і побільше, і повкуснее. Втім, і нинішній годиться для самих різних кулінарних творів. Але про це варто поговорити окремо .

    Крімгастрономічних достоїнствагрус має й інші. Зокрема, його квіти користуються великою популярністю у бджіл. Підраховано, що з одного гектара крижовенних посадок вони збирають до сотні кілограмів меду. Зараз, як кажуть фахівці, є вже більше трьох тисяч сортів чагарнику, серед яких трапляються вельми забавні назви. Ну, ось, наприклад: Травневий герцог, Веселий друкар, гарчали лев, Помилка Дана, Красуня з Мо, Гарна дружина мельника, Веселий червоний ніс, На всякий випадок, Заєць у кущі, Крило сойки, Колобок, Північний капітан. А ви який віддаєте перевагу?

    З зелених і напівстиглих ягід виготовляють компоти і варення; стиглі ягоди — добрий десерт і сировина для виробництва мармеладу, соків, вин, начинок для цукерок тощо, крім того його можна сушити та маринувати.

    Агрус звичайний має дуже багато вітамінів, тому його використовують, як вітамінний засіб. Також ця рослина володіє сечогінною, послаблюючою та жовчогінною дією. Аґрус нормалізує артеріальний тиск та бориться з новоутвореннями. Людям які страждають від атеросклерозу, крововиливів, гіпертонії та анемії агрус є дуже корисним. Реккомендується вживати ягоди агрусу при послабленні діяльності шлунково-кишкового тракту, захворюваннях нирок і сечового міхура. Агрус є жиророзчинним та очисним засобом, так при ожирінні чи порушенні обміну речовин потрібно вживати протягом кількох тижнів багато ягід аґрусу з одночасним обмеженням калорійності їжі. Плоди агрусу звичайного мiстять цукор (глюкозу, фруктозу, сахарозу), вiтамiни, органiчнi кислоти, флавоноїди, макро та мiкроелементи, фенольнi сполуки. Галеновi препарати агрусу звичайного мають жовчогiннi, сечогiннi та послаблюючi властивостi. У народнiй медицинi застосовують при гiпертонiї, атеросклерозi, набряках, холециститах, гепатитах, захворюваннях нирок i сечового мiхура, ожирiннi. У лiтературi є данi про те, що споживання плодiв агрусу запобiгає утворенню пухлин. Протипоказано вживати агрус при виразковiй хворобi шлунка та дванадцятипалої кишки в стадiї загострення. Застосовують всередину свiжi агруси звичайного по 100 г тричі на день, сік плодiв агрусу - по 30 мл тричі на день.

    Видео по теме: Лучшие сорта крыжовника - рейтинг 2021 года

    горизонтальними і вертикальними відводками. Для цього довгі однорічні пагони пригинають до землі, фіксують їх і присипають вологим грунтом. Протягом літа з них виростають нові пагони, які поливають, а восени відрізають від маточного куща і пересаджують на постійне місце.

    Видео по теме: Сезон аґрусу: скільки коштує ягода та що з неї можна приготувати

    Аґрус - культура зимостійка. Але ті сорти які погано переносять низькі температури, особливо в зими без снігу, як правило, весною затримуються в розвитку. Аґрус реагує на умови догляду і ґрунтово-кліматичні умови. На занедбаних, неудобрених ділянках при поганому обробітку ґрунту і без обрізки кущі аґрусу стають старими у віці 12-15 років.

    Использованные источники: agrarii-razom.com.ua

    Агрус — вкусная ягода и лекарственное растение

    Агрус це ягода

    Основными действующими веществами А. есть витамины, углеводы и фенольные соединения. В плодах содержатся: аскорбиновая кислота (витамин С) — 15-68 мг%, каротин — 0,1-0,2 мг%, тиамин (витамин В 1) — 0,01-0,04 мг%, рибофлавин (витамин В 2) — 0,02-0,15 мг%, пантотеновая кислота (витамин 3) — 0,25 мг%, пиридоксин (витамин В 6) — 0,03-0,1 мг%, филлохинон (витамин К 1) — 0,3-0,6 мг%, токоферолы (витамин Е) — 0,2-0,56 мг%, никотиновая кислота (витамин РР) — 0,2-0,5 мг%, фолиевая кислота (витамин В 9 ) — 0,05-0,25 мг%, углеводы: сахара — 6-14%, глюкоза — 2,4-5,09%, фруктоза — 3,34-6,08%, сахароза — 0,3-0 , 87%; пектиновые вещества — 0,5-1,13%; клетчатка — 2%, органические кислоты — 1,2-2,3%: яблочная — 1,3%, лимонная — 0,4%, янтарная; кумарины — 0,5-1,3%; катехины — 150 мг%: катехины, галокатехин; антоцианы; лейкоантоцианидины — до 750 мг%: лейкоцианидин, лейкодельфинидин; флавоноиды: кемпферол, кверцетин, мирицетин; дубильные вещества; полифенолы — до 913 мг% ; азотсодержащие соединения — 194 мг%: серотонин — 1,8-3,8 мг%; хлорофиллы — 4-12 мг%; жирное масло — до 20% (в семенах) макро-и микроэлементы: K, Ca, Mg, Na, Si, S, P, Fe, J, Mn, Cu, F, Zn, Br, Ni.

    Видео по теме: Плюс і Мінус. Агрус. Крыжовник. Grossularia... Недооцінена ягода

    В листьях обнаружены витамины (аскорбиновая кислота), углеводы (сахара, пектиновые вещества), органические кислоты (яблочная, лимонная, янтарная, винная) фенол и его производные, производные бензойной кислоты (протокатехова, галловая, салициловая кислоты, метилсалицилат) фенолкарбоновые кислоты и их производные (хлорогеновая, неохлорогенова) кумарины (герниарин, скополетин, изоскополетин) катехины (катехин, галокатехин) флавоноиды (кемпферол, астрагалин, кверцетин, рутин, мирицетин) азотсодержащие соединения (20 аминокислот) хлорофиллы А и В; фосфолипиды (лецитин) стероиды (?-ситостерин) макро-и микроэлементы. В коре ветвей А.в. содержатся производные фенола — тирозол, салидрозид.

    Плоды А. обладают тонизирующим, мочегонным, желчегонным, слабительным действием, улучшают кроветворение и обмен веществ. Применяют при атеросклерозе, гипертонии, анемии, ослаблении деятельности ЖКТ, нарушении обмена веществ, при заболеваниях печени, почек и мочевого пузыря. Настой листьев оказывает мочегонное, желчегонное и легкое кровоостанавливающее действие. Противопоказано употреблять плоды А. при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии обострения, при энтеритах и ??колитах, сопровождающихся поносом. Съедобны в свежем и переработанном виде. Используют в пищевой промышленности, ликеро-водочном производстве. Медонос.
    Лит.: БСЭ. — М., 1973. — Т. 13; Кисличенко В.С. Фармакогностичне изучения представителей семейства крыжовнике, бруслинни, норичниковых и разработка на их основе лекарственных средств. — М., 1999; Лекарственные растения / Отв. ред. А.М. Гродзинский. — М., 1990.

    Видео по теме: Избавляюсь от крыжовника Пакс, Ксения, Тиксия, Инвикта и Уральский розовый

    О.В. Криворучко, В.С. Кисличенко

    Адаптация (лат. аdaptatio — приспособление, аdaptare — приспособление), в широком смысле — приспособление организма к определенным условиям существования, которые постоянно меняются, что формировалось в процессе эволюционного развития, в более узком — изменение чувствительности органов чувств под влиянием более или менее длительного действия тех или иных раздражителей, напр. приспособления глаза к свету или темноте. Без А. невозможна была бы поддержка нормальной жизнедеятельности и приспособления к различным факторам внешней среды: климатических и температурных, гипоксии, действию на организм инфекционных агентов и проч. А. имеет большое значение для организма человека и животных, позволяет не только переносить различные изменения в окружающей среде, но и активно перестраивать свои физиологические функции и поведение согласно этим изменениям. Благодаря А. поддерживается постоянство внутренней среды организма, такие константы крови, как кислотно-щелочной баланс, осмотическое давление и др.. Помимо поддержки констант внутренней среды, с помощью А. осуществляется перестройка различных функций организма, обеспечивающих его приспособление к физическим, эмоциональным и других нагрузок. При возникновении патологических состояний А. играет существенную роль в развитии различных компенсаторных изменений в организме, защитных механизмов, которые препятствуют заболеванию. Кроме того, в широком смысле термин «А.» применяют для обозначения процесса изменения уровня чувствительности того или иного анализатора под действием адекватного раздражения (А. зрительная, А. слуховая). В этих случаях А. является сложной суммой процессов, которые наблюдаются как в рецепторах, так и в центральных нейронных структурах. Клеточная А. — приспособления клеток к условиям окружающей среды, направленное на выживание и воспроизводство. А. в кибернетике — автоматическая смена (без участия человека) кибернетической системой характера функционирования (поведения) с целью достижения наилучшего результата при случайных изменениях характеристик окружающей среды. А. до высоты — физиологический процесс приспособления организма человека к условиям существования и активной деятельности при снижении парциального давления кислорода в воздухе, вдыхаемом. Развитие авиации, космонавтики, работа на высокогорных астрономических и метеорологических станциях, развитие альпинизма побуждают к необходимости дальнейшего изучения механизмов А. С целью улучшения адаптационных возможностей организма в сложных экологических условиях применяются адаптогены (см. Адаптогены), поливитаминные препараты.

    Видео по теме: Luntik - Good manners. Cartoon Colection 2018

    Видео по теме: Luntik - Good manners. Cartoon Colection 2018

    В социологии А. — взаимодействие личности или социальной группы с окружающим миром, которая включает усвоение норм и ценностей этого мира в процессе социализации, а также изменений, преобразование окружающего мира в соответствии с новыми целями деятельности. В педагогике: А. новому предметного содержания учебной работы , до нового преподавателя, к новым формам обучения, а также А. учебного процесса в конкретного студента, напр. А. за темпом усвоения, по содержанию подобное. При использовании технических средств обучения говорят об А. как процесс приспособления к ним и реализации с их помощью учебных программ по уровню знаний, умений и навыков. Состоит из накопления и дальнейшего использования информации о законах изменения состояния студента. А. профессиональная — процесс или результат процесса приспособления работника в начальный период его работы на данном предприятии с особенностями рабочего места и организации труда на производстве. А.п. способствует хорошая подготовка человека к выполнению определенной работы, а также ее сообразительность, самостоятельность и ответственность, помощь со стороны старших и товарищей по труду.

    Выделяют следующие направления А.: по видам адаптивного среды, к которому приспосабливается (или приспосабливает себя) индивид — производственная, супружеская, соседские-дружеская, политико-правовая, учебная и т.д., за структурными компонентами А. среды — предметно-деятельностная; личностная А. к социально-психологического климата коллектива и доминирующих в нем настроений, ценностных ориентаций, особенностей межличностных отношений, к стилю руководства и системы ролей, вытекающих из социального статуса определенного работника и т.п.

    Видео по теме: КСЕНИЯ. Крыжовник с очень высокой урожайностью и шикарной ягодой.

    А. молодого человека после окончания высшего учебного заведения в профессиональной деятельности осуществляется по многим направлениям и характеризуется резким повышением напряжения во время работы и ухудшением самочувствия. Попадая в принципиально иные условия, человек остро реагирует на изменения и на физиологическом, и на психическом уровнях. На физиологическом уровне в период А. резко увеличиваются энергетические затраты организма, наблюдаются заметные физиологические сбои. При высоких нагрузках функциональные системы нормализуются медленнее, а преодоление незначительных осложнений приобретает более «высокой» физиологической «цены», негативно влияет на общее состояние организма и психической жизни человека. На психическом уровне А. проявляется ощущением внутреннего дискомфорта, неуверенности, повышением психического напряжения, тревожности, возникает явный или скрытый конфликт с социальным окружением. По психологическому содержанию выделяют следующие варианты взаимодействия человека с новой средой и их последствия: передадаптация — приспособление к будущему, к воображаемых ситуаций, формирование психологической установки на А. Типичным видом такой передадаптации является обучение в высшем, в частности фармацевтическом учебном заведении, где человек узнает о предстоящей фармацевтическую деятельность, заканчивает свое профессиональное самоопределение, приобретает первичного опыта определения профессиональных проблем; дезадаптация — отвыкание от привычных условий жизни. Любой человек, который попадает в новую среду, уже накопленный опыт познания и преобразования, определенную систему отношений. Но в новых условиях этот опыт не всегда может помочь решить возникающие вопросы, а система отношений не соответствует объективным реалиям. Это состояние несоответствия имеющихся резервов человека ситуации и жизни определяется как дезадаптованисть; реадаптация — отвыкание от одних новых условий жизни, но таких, которые уже стали в определенной степени привычными, и приспособление к другим. Так, студенты фармацевтических (медицинских) учебных заведений уже прошли в своей жизни ряд периодов А.: поступление в школу, переход из начальных классов в средних, поступление в высшее учебное заведение. и каждый раз возникала необходимость заново производить средства познания и решать типичные ситуации, изменяться нового содержания деятельности и условий; дизадаптации — неадаптированность, неспособность приспособиться к новым условиям социальной среды. Психологическая А., в свою очередь, имеет несколько направлений, по которым происходит перестройка системы отношений и средств взаимодействия молодого специалиста — выпускника фармацевтического (медицинского) учреждения с другими людьми: включение в новую систему деятельности, которая характеризуется рядом принципиальных отличий от всего предыдущего опыта жизни . Изменение ролевых позиций, связанная с вхождением в новую систему социальных отношений; вхождения в новую систему социальных отношений сопровождается прежде всего изменением ролевых позиций. Ведь в школе и высшем фармацевтическом (медицинском) учебном заведении бывший ученик, студент находился зачастую в роли ребенка, которого все опекают и контролируют. Теперь он должен самостоятельно принимать решения, координировать, поучать, наставлять, советовать; привыкать к новой среде, которое требует иного жизненного ритма и где происходит резкое изменение режимов работы, отдыха и условий быта. Для молодого преподавателя высшего фармацевтического учебного заведения необходимость резкого изменения многолетнего, привычного рабочего стереотипа, принятие новой системы ориентации, других принципов организации деятельности — процесс достаточно сложный, сопровождается негативными переживаниями, нервными срывами и стрессовыми реакциями в случае неудовлетворительной А. (дизадаптации). Факторами, которые предопределяют увеличение трудностей периода А. на индивидуальном уровне, является отсутствие умений и навыков самоорганизации, неумение осуществлять психическую саморегуляцию поведения и деятельности.

    Выделяют несколько качественно различных типов А., каждый из которых отражает индивидуальную стратегию вхождения в педагогическую деятельность и обусловливает определенные особенности профессионального взаимодействия с другими участниками педагогического процесса. Первый тип А. проявляется следующими параметрами: преподаватель стремится прежде всего развивать личность студента, опираясь на эмоциональный и социальный факторы, придерживается гибкой программы, не замыкается на содержании изучаемого. Ему свойственна непринужденная манера преподавания, искренность, дружелюбие, дружеский тон. Для преподавателя такого типа признакам дизадаптованости является отчуждение преподавателя и студентов, эгоцентричность, сдержанность в отношениях. Второй тип А.: преподаватель заинтересован только в умственном развитии студентов, строго придерживается содержания предмета, который преподает. Работает по последовательной, детально разработанной программе, предъявляет высокие требования, тщательно проверяет уровень усвоения материала. Соблюдение дистанции в общении, отчужденности отношений, подход к учащимся чисто профессиональный. Признаки дизадаптованости: неорганизованность, халатность. Третий тип А.: творческий, изобретательный преподаватель, склонен заинтересовать своим предметом хотя бы отдельных студентов, пробудить в них стремление и способность полностью раскрыть свои творческие способности. Беспокоится о развитии умственных способностей в ограниченном, традиционном понимании. Проверка и оценка знаний или действий студентов у него — неравнозначны по требованиям. К студентам часто ставится субъективно. Признаки дизадаптованости: неинтересность, традиционная манера работы.

    Использованные источники: supersadovnik.net

    Все що варто знати про Аґрусі: сорти, посадка, догляд

    Варення з аґрусу наші бабусі називали Царським варенням. Здавна ця ягода високо цінувалася і зараз популярна і незамінна в наших садах. аґрус дуже швидко вступає в плодоношення. Кущ починає плодоносити вже на 2-3-й рік після посадки. Більшість сортів аґрусу мають високу врожайність, залежно від сорту, кущ може давати від 10 до 20 кг ягід. Серед ягідних рослин аґрус відрізняється найвищою лежкістю плодів, вони можуть зберігатися, не втрачаючи властивостей, до п'яти днів.

    На одному місці кущ аґрусу може рости до 20 років, а при хорошому догляді і довше. На сьогодні відомо понад 1500 сортів аґрусу. У нашому каталозі представлені чудові саджанці аґрусу кращих сортів для нашої смуги. аґрус звичайний, або аґрус відхилений, або аґрус європейський (лат. Ribes uva-crispa) - рослина сімейства аґрусових (Grossulariaceae), роду Смородина (Ribes), підроду Grossularia (аґрус). Це невеликий помірно чагарник висотою до 1,2 м. Кущі аґрусу можуть бути як колючими, так без шипів, сильнорослі і невисокі, розлогі і прямостоячі.

    Хороший урожай ягід аґрусу залежить не тільки від правильної підготовки грунту і посадки рослин, але і від того, які саме сорти рослини беруться для посадки. Важливо купувати чистосортні, здорові, міцні рослини з добре розвиненою кореневою системою, довжиною не менше 15-20 см, що мають багато мичкуватих корінців. Надземна частина саджанця повинна мати два-три втечі довжиною 30-40 см. Наш розплідник пропонує вам купити саджанці аґрусу із закритою кореневою системою, вони прекрасно транспортуються, легко переносять пересадку, відмінно вкорінюються. Особливо важливий - підбір хороших сортів.

    Сорти аґрусу

    Ягоди аґрусу бувають зеленого, червонуватого і пурпурно-чорного кольору.

    Саме з ягід аґрусу смарагдово-жовтуватого кольору варили знамените «царське варення». Зверніть увагу на ці сорти, їх об'єднує такі властивості як крупноплодність, зимостійкість, стійкість до захворювань і шкідників.

    • Сорт Смарагдовий - один з найбільш ранніх.
    • Сорт Малахіт відрізняється зовсім невеликою кількістю шипів, ягоди з'являються на гілках в кистях до 3 з однієї подової бруньки.
    • Сорт Інвікта, характеризується як високими і розлогими кущами, з м'ясистими щільними ягодами. Він не тільки рясно плодоносить, але і стане чудовою прикрасою саду.
    • Новий сорт Зелений дощ відрізняється пізнім терміном дозрівання, середньорослими напіврозкидистими кущами, з дрібними і рідкими шипами. Ягоди - незвичайної краплеподібної форми. При повному дозріванні - медового смаку. Сорт скороплідний, вступає в плодоношення вже на другий рік після висадки.
    • Сорт Машенька, компактні кущі, шипів мало, ягоди кремово-жовті ніжного смаку.
    • Сорт середнього терміну дозрівання - Златогор, кущі з помірною силою зростання, майже без колючок, ягоди жовто-зелені з тонкою ніжною шкіркою.

    Сорти аґрусу з червоними ягодами

    Ягоди цих сортів аґрусу відрізняються яскравим насиченим смаком, стійкістю до хвороб і шкідників та прекрасною зимостійкістю. Зверніть увагу на такі сорти:

    • Сорт Садко, у нього майже немає шипів, ягоди середнього розміру, темно-червоні, ароматні.
    • Сорт Колобок, дуже великоплідний аґрус, ягода до 10 г, середнього терміну дозрівання, красивого темно червоного кольору, м'ясисті ягоди, відмінного смаку.

    Сорти аґрусу з ягодами пурпурно-чорного кольору

    Знайомтеся з кращими сортами для України з нашого розплідника:

    • Сорт Карат, кущ середньої сили росту, слабо колючий, ягоди великі, витягнуті, десертного смаку з тонкою шкіркою. Плоди дозрівають рано.
    • Аґрус Красень, середньостиглий, ягоди великі до 6 г, темно кольору, практично без колючок.
    • Сорт Північний Капітан. Один з кращих сортів для переробки: вина, консервування, соків, кондитерських виробів. Середнього терміну дозрівання. Сильнорослий кущ, помірно розлогий. Ягоди середнього розміру 3,5-4 г, округлі, чорні, з яскраво вираженим восковим нальотом, кисло-солодкого смаку. Відрив ягоди сухий, легкий, ягоди не обсипаються. Сорт зимостійкий, стійкий до основних хвороб і шкідників аґрусу. Добре розмножується вегетативно.

    Аґрус безколючковий

    Сорт Безшипний. Термін дозрівання – середньопізній. Зимостійкість середня. Сорт стійкий до борошнистої роси. Самоплідний. Врожаї - високі. Сильнорослий кущ, без шипів. Ягоди досить великі, 3-6 г, форма - овальна, Ягоди темно-червоні, з восковим нальотом. Смак кисло-солодкий, приємний, м'якоть ароматна, дуже ніжна. Сорт стійкий до борошнистої роси та основних захворювань аґрусу.

    Для отримання високих урожаїв треба садити тільки сортові кущі аґрусу. Саджанці аґрусу, які ми пропонуємо в нашому інтернет-магазині - вирощені в нашому розпліднику в Україні і володіють високою зимостійкістю, стійкістю до хвороб і шкідників. Ми професійно упакуємо рослини і доставимо їх вам поштою. Ціни у нас - оптимальні, ми - виробники! У нас ви можете підібрати колекцію сортів, які будуть плодоносити з кінця червня до самої осені.

    Особливості вирощування аґрусу, посадка та догляд

    Найбільш сприятливі ґрунти для вирощування аґрусу

    Зазвичай, аґрус добре росте і плодоносить на будь-яких грунтах, але не виносить надлишку вологи на заболочених ділянках, близьких грунтових вод ближче 70 см. Кращими для аґрусу вважаються родючі грунти, не затінені, а відкриті сонячні місця. При затіненні ягоди дрібнішають.

    Терміни висадки саджанців аґрусу у відкритий грунт

    Ранньою весною аґрус рушає в зростання багатьом раніше, ніж інші рослини. Тому навесні терміни його посадки дуже обмежені - з моменту відтавання грунту і до початку розпускання бруньок. Тому садити аґрус найкраще восени, починаючи з вересня і до початку листопада. Наші саджанці аґрусу - із закритою кореневою системою, тому їх можна висаджувати з ранньої весни до пізньої осені.

    Підготовка саджанців аґрусу до посадки

    Спеціальної підготовки саджанці аґрусу не вимагають. Звільніть коріння рослини від упаковки. Перед тим як висаджувати рослини, витримайте саджанці у воді з додаванням препарату Укорінювач, тоді рослина вкорениться набагато швидше. Препарат містить речовини, які допоможуть саджанцю добре вкоренитися - мікроелементи, амінокислоти і фітогормони. Після висадки - полийте рослину цим же розчином.

    Висадка саджанців аґрусу

    Найчастіше плодові кущі, зокрема, аґрус - висаджують по межах ділянки і вздовж доріжок. Відстань між саджанцями аґрусу має бути не менше 1 м, для сильнорослих сортів - до 1,5 м і не ближче 2 м від дерев. При висадці рослин рядами, між ними залишають не менше 2 м.

    При посадці будьте уважні - не заглиблюйте кореневу шийку (місце, де пагони переходять в коріння) - більш ніж на 3-5 см. Яму засипте сумішшю з родючого грунту, вийнятого з ями, поступово поливаючи саджанець. Зробіть навколо місця посадки земляний валик і рясно полийте рослину.

    Догляд за саджанцями аґрусу

    Догляд за рослиною досить нескладний і полягає в розпушуванні грунту, поливах, підживленнях, легкої обрізки.

    Основний урожай аґрусу формується на гілках минулорічного приросту, дворічних плодових гілках, тому гілки старше п'яти років сміливо видаляйте. Варто обрізати сухі і слабкі молоді гілки, прикореневі пагони, що ростуть усередину куща і ті, що лежать на землі. Обрізайте захворілі або уражені шкідниками пагони, а також підмерзлі в сувору зиму - навесні вони залишаться без листя.

    аґрус потребує поливів, грунт має бути помірно вологим. Не виносить застою води.

    Укриття на аґрусу зиму

    Зимує без укриття.

    Підживлення аґрусу

    Навесні органічні добрива (компост, перегній) вносять: на бідних, малородючих, піщаних або надто глинистих ґрунтах - щорічно, на середнє родючих - раз на два роки, а на окультурених родючих - через два роки на третій. Повне мінеральне добриво вносять два рази на рік. Перший раз підживлюють після цвітіння, другий - після збору врожаю.

    У першу третину вегетації - вносимо добрива з високим вмістом азоту. Радимо комплексний препарат - Гілея Вегетація. У другу третину - комплексні добрива, з підвищеним вмістом калію. Радимо комплексне добриво з переважанням фосфору і калію - Зелений гай Золота осінь.

    Особливі властивості аґрусу, корисна та цікава інформація

    Ягоди аґрусу дуже корисні, вони багаті вітамінами, мікроелементами, корисними органічними сполуками. Через високим вміст пектинових речовин в плодах (від 7 до 12%) аґрус відносять до антірадіантів. У ньому міститься значна кількість вітаміну С, що перевищує його зміст у яблуках і близько до вмісту вітаміну С в малині.

    Использованные источники: yaskravaklumba.com.ua

    Агрус Інвікта: характеристика, особливості вирощування, розмноження

    Історія селекції

    Сорт агрусу Інквіта був виведений англійськими ботаніками. Кущ був отриманий шляхом схрещування сортів Кіпсаке, резистентний і Вінхамс Індастрі. Чи знаєте ви? Шляхом схрещування чорної смородини і агрусу в 70-х роках минулого століття було виведено рослина під назвою йошта. За короткий час цей різновид швидко прижилася в вітчизняних та європейських садах. Її полюбили за крупноплодность і вишуканий смак.

    Характеристика, опис

    Це потужне, висока рослина, що виростає до 120-150 см. Гілки густообліственниє, розлогі, мають гострі шипи середньої довжини. Листові пластини невеликі, з 5 лопатями подовжено-овальної форми, по краях зрізані. Колір листя тьмяно-зелений, опушення немає.

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Агрус це ягода

    Ягода сорту Інвікта - велика, овальної форми, що досягає маси в 8 м Шкірка стоншена, жовто-зеленого кольору. М'яка частина має соковиту структуру, зміст насіння помірне. Смак солодкий, з легкими нотками кислого.

    Плюси і мінуси

    • Серед достоїнств сорту можна виділити такі:
    • високий показник зимостійкості;
    • хороша транспортабельність врожаю;
    • імунітет до грибкових інфекцій;
    • плоди не схильні до розтріскування.

    Недоліком виду є Шипування, яка ускладнює збір плодів під час їх дозрівання.

    Посухостійкість, морозостійкість

    Кущ здатний витримати зниження температури до -31 ° С, його культивації можна займатися навіть в суворих кліматичних умовах північних і центральних регіонів. Сорт має середню стійкість до посух, тому потребує регулярного зволоження.

    Агрус це ягода

    Урожайність і плодоношення

    Швидкоплідність сорти дозволяє вже через 2 роки отримати урожай, який буде мати стабільні показники протягом 12-18 років. Термін дозрівання - середній, тому збір врожаю можна починати з початку липня.

    Агрус це ягода

    Залежно від умов вирощування та дотримання правил догляду, тривалість плодоношення триває 4-6 тижнів. З одного куща можна зібрати до 6 кг ягід за сезон.

    посадки

    терміни

    Агрус Інвікта можна садити як навесні, так і восени. Дотримання термінів висадки дозволить отримати міцний кущ, стійкий до морозів і хвороб. У весняний період саджанець впроваджують в грунт при стабільному температурному показнику + 15 ° С, приблизно в середині або наприкінці квітня.

    Агрус це ягода

    В осінній період висадку проводять в кінці вересня - початку жовтня. Дана процедура повинна проводитися за 3-4 тижні до настання морозів.

    Вибір відповідного місця

    Сорт Інквіта невибагливий до освітлення, тому його культивації можна займатися і на добре освітлених ділянках, і в півтіні. Кущ вирощують на суглинних або супіщаних грунтах, з нейтральною кислотністю.

    Агрус це ягода

    Висадка агрусу також повинна проводитися з урахуванням вітру. Не слід розташовувати чагарники на ділянці, де постійно вітряно, оскільки це сприяє переміщенню грибкових спор і шкідників. Важливо! Щоб коренева система агрусу НЕ загнивала, не варто садити рослина на місцевості з високим заляганням грунтових вод - вони повинні розташовуватися на глибині мінімум 1, 5 м.

    Відбір і підготовка посадкового матеріалу

    Матеріал для посадки можна виростити самостійно або купити в розпліднику. Саджанці повинні бути мінімум 30 см у висоту, їх коренева система - 20 см в довжину. На поверхні рослини не повинно бути попрілостей і гнилих ділянок, також не варто брати саджанці з сухими пагонами.

    Агрус це ягода

    Щоб підготувати посадковий матеріал до посадки, його коріння слід замочити в розчині препарату «Корневин» (1 г на 1 л води) протягом 3-4 годин. Процедура сприяє швидшій приживлюваності саджанця за рахунок посилення росту кореневища.

    схема посадки

    За півроку до проведення посадки необхідно удобрити ділянку шляхом перекопування на глибину 30 см з такими складовими: 300 г деревної золи, 10 кг гною і 30 г суперфосфату на 1 м². Кущі висаджують, дотримуючись відстань між рослинами в 70-80 см, а інтервал в міжряддях повинен бути 1-1, 5 м.

    Відео: Як садити агрус

    Покрокова інструкція висадки саджанця в грунт:

    1. Викопати яму глибиною 50 см і шириною 60 см.
    2. Верхній родючий шар грунту змішати з 5 кг гною, 5 кг торфу і 200 г деревної золи.
    3. Отриману суміш засипати до середини лунки.
    4. Акуратно вставити саджанець в лунку і розправити коріння по насипу з субстрату.
    5. Засипати до верху ями звичайним грунтом і щільно утрамбувати. При посадці рослина трохи нахилити, а прикоренева шийка повинна бути засипана землею.
    6. Полити саджанець 10 л води.
    7. Замульчувати пристовбурні кола торфом.

    Агрус це ягода

    Особливості сезонного догляду

    Догляд за грунтом

    Турбота про грунт повинна бути регулярною. Полив проводять в міру необхідності, дотримуючись інтервал між процедурами в 3-4 тижні. Рідина (10-15 л) вносять в пристовбурні кола таким чином, щоб вода не потрапляла на саму рослину.

    Агрус це ягода

    Розпушування грунту проводиться після кожної процедури зволоження і дощу. Грунт розпушують на глибину до 5 см.

    Мульчу з торфу або тирси використовують 1 раз на місяць, її вносять для того, щоб позбутися від бур'янів і зберегти вологість грунту.

    профілактична обробка

    У весняний період проводиться профілактична обробка проти шкідників, які зимують на гілках кущів, і грибкових спор. Для даної процедури потрібно приготувати розчин бордоською рідини (100 г на 10 л води).

    Агрус це ягода

    Обробку слід проводити:

    • перед набуханням нирок;
    • після появи листя;
    • після цвітіння.

    підживлення

    Добриво для агрусу починають вносити на 3-й рік зростання.

    Далі проводять щорічне 3-разове внесення підгодівлі:

    1. У період розпускання бруньок вносять добриво під перекопування в таких кількостях: 30 г карбаміду, 15 г селітри на 1 м².
    2. До того як почнуть розпускатися квітки, грунт удобрюють 200 г деревної золи і 30 г сульфату калію на 1 м².
    3. У період дозрівання ягід вносять підгодівлю виготовлену з 1 кг лушпиння картоплі, 10 л окропу і 300 г деревної золи. Даний розчин розкладають в область навколо стовбура в теплому вигляді.

    Агрус це ягода

    опора

    Опори для агрусу потрібні для зручності збору врожаю. Якщо на ділянці багато кущів цієї культури, то найкраще використовувати шпалери. Для їх виготовлення в міжряддях на відстані в 1, 5 м один від одного забивають кілочки висотою в 1, 5 м, до них підв'язують дріт на відстані 50 см і 120 см від землі. До цієї дроті кріплять гілки рослин.

    Агрус це ягода

    обрізка

    Обрізка кущів починається з моменту посадки саджанця. У 1-й рік на кущі залишають 4 найміцніших втечі, інші видаляють. На 2-й рік зростання на чагарнику утворюється до 12 гілок різного порядку. Пагони в кількості 7 шт., Що розташовуються ближче до центру рослини, обрізають на 30 см від землі. Решта гілки підрізають на відстані в 20 см від ґрунту.

    Агрус це ягода

    Поросль і дрібні гілочки, які не досягли 20 см, видаляють на кільце. На 3-й рік всі гілки вкорочують на 15-20 см, а також видаляють все неправильно зростаючі пагони. Далі щорічно повинна проводитися санітарна обрізка - видалення порослі, сухих і пошкоджених хворобами пагонів.

    Важливо! Всі зрізи необхідно проводити під кутом 50 °, а також вони повинні проходити вище нирки.

    Збір врожаю і його зберігання

    Збір врожаю проводять у міру його дозрівання. Дозрілі ягоди мають насичений жовто-зелений колір і легко відокремлюються від гілок. Зривають ягоди разом з плодоніжками і укладають в ємності, застелена папером.

    Агрус це ягода

    Для зберігання плоди сортують і поміщають в маленькі контейнери. Термін зберігання стиглих ягід - 5 діб з моменту збору. Недозрілі плоди можуть зберігатися протягом 14-21 днів. Зберігати урожай необхідно при температурі від 0 ° С до + 4 ° С і відносній вологості в 70-80%.

    Підготовка до зими

    Підготовка до зимового періоду починається з кінця жовтня. Для цього проводять прибирання ділянки від бур'яну, опалого листя та іншого сміття. Рослини потрібно пригнути до грунту і закріпити дерев'яними або залізними скобами. Поверх кущі слід укрити мішковиною або ялиновим гіллям.

    Агрус це ягода

    У регіонах з великою кількістю опадів в зимовий період можна обмежитися тільки пригибании гілок рослини до землі, так як сніжний покрив є природним утепленням під час морозів.

    способи розмноження

    Агрус можна розмножити відводками або живцями.

    Щоб провести розмноження живцюванням, восени зрізують невеликі пагони довжиною в 10 см. На зимовий період їх завадять у вологий пісок, а з приходом весни - висаджують в грунт. За літо живці зміцніють і пустять коріння, а восени їх можна буде пересадити на постійне місце росту.

    Агрус це ягода

    Щоб розмножити чагарник відводками, навесні вибирають найпотужніший втечу і прикопують його землею. Протягом весняно-літнього періоду втечу поливають і підгортають. Восени відводок відсікають від чагарнику, викопують і садять на підготовленому ділянці.

    Агрус це ягода

    Хвороби і шкідники

    Найбільш часто агрус схильний навалі побеговой попелиці і пильщика.

    Попелиця є дрібна комаха, що досягає 4 мм в довжину. Потомство шкідника зимує на пагонах чагарнику, а з приходом весни з'явилися личинки починають пересуватися по рослині і пити сік з листових пластин. Помітити присутність попелиці можна по скрученим в трубочку листам, на яких утворюється липкий наліт.

    Агрус це ягода

    Боротьба з тлею:

    • обприскування препаратом «Карбофос» - 5 мл на 10 л води;
    • застосування мильного розчину, який готують з 200 г дустового мила і 10 л теплої води.

    Пильщик - комаха довжиною до 8 мм, що має чорне забарвлення тільця і жовті кінцівки. На спині розташовані 2 прозорих крила. Гусениці пильщика зимують в землі на глибині в 10 см. З настанням відлиги з'являються нові особини шкідника, які вилітають з місця зимівлі і сідають на нижню частину листових пластин, де самки відкладають потомство. Новоявлені личинки активно харчуються зеленою частиною рослини. Внаслідок навали пильщика кущ починає в'янути, його морозостійкість і врожайність знижуються.

    Агрус це ягода

    Боротьба з пилильщиком:

    1. Збір і спалювання опалого і пошкоджених листя.
    2. Розпушування грунту біля стовбура.
    3. Ранньою весною необхідно внести в грунт такий склад: 100 г деревної золи, 50 г чорного меленого перцю і 50 г сухої гірчиці. Після внесення суміші грунт укрити плівкою.
    4. Зрошення препаратом «Карбофос» - 5 мл на 10 л води.

    Чи знаєте ви? Ківі - фрукт, отриманий шляхом окультурення дикорослих актинідії, яку також називали «китайським агрусом».

    В період сильних дощів або недотриманні правил поливу агрус може бути вражений грибкової інфекцією під назвою антракноз. Захворювання проявляється у вигляді дрібних плям бурого кольору, які розташовуються по всій поверхні листової пластини. Згодом освіти розростаються і листки всихають. Хвороба провокує затримку в рості і розвитку чагарнику, а також впливає на кількість врожаю.

    Агрус це ягода

    Боротьба з антракнозом:

    • збір і подальше спалювання опалого листя;
    • обробка розчином міді - 100 г на 10 л води;
    • розпушування грунту біля стовбура.

    Сорт агрусу Інвікта давно відомий вітчизняним садівникам своєї високою врожайністю і невибагливістю в культивації. Завдяки високій морозостійкості і хорошому імунітету даний вид можна вирощувати навіть в суворих кліматичних умовах північних і центральних регіонів.

    Использованные источники: uk.vomturmhaus.com

    Агрус

    А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 7.1. См. аґрес.1)Крыжовникъ.Садочок собі зростив; в тому садкові понасаджував аґрусу та порічок на грядках (Марко Вовчок, VI, 1956, 223); Походжаючи стежкою, поміж кущами порічок та аґрусу, товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна (Леся Українка, III, 1952, 574); Аґрус є надзвичайно цінною ягідною рослиною (Юним мічурінцям. 1955, 81). А́ґрус — вид ягідних рослин родини аґрусових.

    Зміст

    Сучасні словники

    Агрус - це швидкоспіла, високоврожайна культура. Він дає хороші агрус, фото, Вирощування агрусу, опис, картинкиурожаї щорічно, при цьому ягоди аґрусу вживаються не лише стиглими, але і недозрілими. Рослина аґрусу є багаторічними кущами заввишки від 0,5 до 2 м з колючими втечами. Він легко розмножується кореневими нащадками, вкоріненням живців. Коріння аґрусу сидить в землі на глибині близько тридцяти сантиметрів. Оскільки аґрус не дуже морозостійкий, а в холодні безсніжні зими може підмерзати, то зимою його бажано укривати або утеплювати. До грунту, на якому вирощують аґрус, він невимогливий і прекрасно росте як на легенях, так і на важких по механічному складу грунтах. Але рослина не переносить кислі, заболочені, холодні грунти. Аґрус любить сонячне світло, це треба враховувати при посадці рослини. аґрусу висаджувати аґрус краще всього восени, в першій половині жовтня, щоб рослини могли нормально укорінятися до перших морозів. Весняна посадка має бути дуже ранньою, до початку розпускання бруньок. Ширина між рядами аґрусу має бути близько 1,5-2 метра, між кущами в ряду треба дотримуватися дистанції близько метра, залежно від сорту. Догляд за кущами аґрусу полягає в періодичному знищенні бур'янів і шкідників. Також у міру потреби треба проводити розпушування грунту, підгодівлю, полив і обрізання кущів. Для отримання хороших урожаїв радимо вносити органічні і фосфорно-калійні добрива з періодичністю через рік. Розрахунок кількості добрив на 1 кв. м: 45 г суперфосфату і 15 г хлористого калію або 100 г золи, а також 0,5 відер органічних добрив. Аґрус має цінні дієтичні і лікувальні властивості. У ягодах знаходяться до 12% цукрів (в основному фруктоза і глюкоза), близько 2% органічних кислот, різні вітаміни, у тому числі C, D, Е, мінеральні речовини - калій, залізо. Його споживають у свіжому вигляді, варять варення і компоти. У травленні аґрус корисний при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при порушенні обміну речовин, особливо для людей, що страждають від зайвої повноти. Його рекомендують вживати при захворюваннях нічок і сечового міхура, при шкірних захворюваннях і авітамінозі.

    Академічний тлумачний словник (1970—1980)

    АҐРУС, у, чол. 1. Кущова рослина з колючими гілками та великими кисло-солодкими їстівними ягодами. 2. збірн. Ягоди цієї рослини. Балабашиха розсилала наймичок в садки сусідніх панів та селян за гіркими черешнями, за аґрусом, вишнями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 223); Для виготовлення доброякісного вина.. смородину, аґрус роздавлюють на вальцях, а потім відпресовують (Колгоспник України, 7, 1956, 39).

    Універсальний словник-енциклопедія

    АҐРУС кущова рослина родини ломикаменевих, ягідна культура; поширений на пд. та в центрі Європи, в Пн. Африці та на Кавказі, вирощують бл. 50 видів; плоди - несправжні круглі або довгасті ягоди, голі або опушені, білого, жовтого, зеленого, червоного кольору; споживають свіжим і переробляють на джем, варення.

    Корисні властивості агрусу

    Агрус - це багаторічний чагарник, який у висоту виростає від 0, 5 м. до 1, 5 м. гілки агрусу мають рідкісні шипи. Ягоди відрізняються формою, кольором та розмірами, крім того, вони бувають неопушеними або опушеними. На колір плодів впливає сорт агрусу, тому зустрічаються зелені, жовті та червоні ягоди агрусу. Усередині ягід є великий вміст насіння. Корисні властивості агрусу обумовлюються багатим хімічним складом. Саме про це ми сьогодні і розповімо детальніше. Агрус широко поширений по всіх європейських країнах, країнах Північної Америки та Азії. У Росії, як і в більшості європейських країн з начала17 століття агрус був практично найпопулярнішою ягодою, але раніше він називався по-іншому - Берсенєв-Криж або Берсенєв. Звідси Берсеневская набережна, розташована в Москві завдяки палацовому саду, де садівники розводили Берсенєв, і отримала свою назву. Однак з настанням 20 століття агрус піддався хвороби - сферотека (це борошниста роса), і майже всі сорти були загублені. Цю хворобу агрусу завезли з Америки. До наших днів дійшли вижили і створені подальшої селекцією сорти агрусу. Агрус, як і більшість садових ягід, містить в собі корисні властивості. Агрус багатий пектином, органічними кислотами, солями натрію, кальцію, калію, міді, магнію і дубильними речовинами. Агрус, за винятком винограду вважається калорійною ягодою. У 100 грамах агрусу містяться більше 50мл. вітаміну С, вітаміни РР і В1, рутин, каротин, багато заліза і фосфору.

    Хімічний склад

    Плоди агрусу багаті залізом, аскорбінової та фолієвої кислоти. У плодах агрусу міститься води - 88-98%, цукрів - 7, 2-13, 5%, кислот - 1, 2-2, 5%, пектинів 0, 64-1, 1%, крім цього ароматні і дубильні речовини, мінеральні солі.

    Цілющі властивості агрусу

    Плоди агрусу мають сечогінну дію, але мають і легким жовчогінну і послаблюючу дію. Ягоди агрусу також покращують кровотворення і стан організму в цілому, нормалізують обмінні процеси в організмі, зміцнюють стінки судин. Агрус рекомендується вживати при гіпертонічній хворобі, ожирінні, захворюваннях серця, анемії і атеросклерозі. Корисний агрус і при шкірних висипах, недокрів'ї, у поєднанні з медом при частих крововиливах, для стимуляції жовчовиділення, оздоровлення кишечника. Рекомендований агрус і тим, хто страждає захворюваннями печінки, сечового міхура і нирок. Сік агрусу є відмінним освіжаючим засобом, до того ж благотворно впливає на обмін речовин. Ягоди агрусу виводять з організму токсичні з'єднання, зокрема і радіоактивні. Сушені ягоди агрусу властивості свої зберігають практично повністю. Людям, страждаючим ентеритом чи виразкову хворобу, особливо в стадії загострення радиться обмежити або взагалі виключити з раціону агрус, так як в ньому міститься велика кількість органічних кислот і клітковини.

    Застосування агрусу в медицині

    При захворюваннях сечового міхура і нирок в якості гарного сечогінний засіб радиться вживати свіжий агрус. При різних хворобах травного каналу, в тому числі хронічних запорах, буде корисно поїсти агрус. Плоди агрусу також володіють освіжаючим, жовчогінну, сечогінну, кровоспинну, протизапальну і загальнозміцнюючу ефектом. Свіжі плоди, або плоди у вигляді відвару призначають при нестачі в організмі заліза, міді, фосфору, при гіповітамінозі, хронічних запорах, кровотечах, при різних порушеннях в організмі обміну речовин (надмірна вага), гастроентероколіту, водянці, захворюваннях шкіри, авітамінозах А і С. Агрус вживають і для того, щоб зміцнити стінки кровоносних судин. Компоти з ягід агрусу добре знижують температуру тіла і втамовують спрагу. Вживати компоти радиться і при анемії, ожирінні, гіпертонічній хворобі, захворюваннях серця. У зрілих ягодах агрусу в два рази більше аскорбінової кислоти, ніж в зелених ягодах.

    Вживання в їжу

    Ягоди агрусу можна вживати як в свіжому вигляді, так і в переробленому. З подів цієї рослини варять желе, варення, пастилу, компоти.

    Як вирощувати агрус

    Ви думаєте що агрус має кислий смак і жорстку шкірку з купою колючок , сильно помиляєтеся. Ягоди у цього чагарника надзвичайно смачні, хороша солодкість і запашний аромат, і ще дуже корисна. Весь секрет вирощування агрусу в правильному сорті, який треба підбирати для вирощування в вашому регіоні, і який сподобається саме вам.

    Як виростити "північний виноград"-агрус в саду , дачі. Фахівці вважають,що щоб ми могли пережити наші суворі зими за сезон кожна людина повинна з'їсти близько 20 кг. різних ягід. Які корисні якості і властивості, притаманні агрусу.

    Агрус належить до високоврожайних і економічно вигідних ягідних культурам. Але незважаючи на такі переваги агрус витратив свої позиції в промислових обсягах вирощування ягоди. А ось у садівників ягода агрусу користується великим і непідробним успіхом і популярністю. Велика частина садівників в саду і на дачі вирощують агрус.

    Агрус дуже невибаглива культура, він може вирощується на всіх типах грунтів виростити його може кожен. При посадці агрусу в посадкову яму кладемо органічні добрива , як і для всіх ягідників, мінеральні добрива. На 2-3 рік навесні азотними добривами удобрюємо , а восени застосовуємо фосфорно-калійні.

    Агрус дуже світлолюбний, і не любить високу вологість. Особливо при зеленому живцюванні , волога яка живительна для інших культур , агрусу вона не підходить , не любить він вологи.

    Обрізування агруса

    Агрус на одному посадковому місці може рости до 10 років, але після 6-8 років регулярного плодоношення не рекомендується подальше вирощування ягідної рослини. Ягода на агрусі починає дрібніти. Але існує омолоджуюча обрізка агрусу, яка допомагає продовжити період врожайності чагарнику.

    На 5-й рік можна зрізати всі кущі молоді пагони відновляться. Для оновлення і омолодження кущів агрусу існує два варіанти.

    1. Видалення старих кущів досягших 8-ми років, і у яких вже почали дрібніти ягоди, сильно хворіють. Потрібна заміна новими сортами і саджанцями чагарнику. Посадка нових саджанців рослини робиться в іншому місці, бо підсаджувати в теж місце не можна.

    2.Обрізка агрусу-омолоджуюча, робиться навесні ,але можна і восени. Навесні обрізають агрус до розпускання бруньок дуже рано т.я він самий ранній вид ягідників за розпусканням бруньок.

    Обрізка робиться так: зрізаються всі гілки і пагони в рівень з грунтом. У рік такого обрізання буде спостерігається тільки зростання нових пагонів, рости вони будуть добре. На другому році після обрізання чагарника відбудеться закладка плодових бруньок для ягід , а на 3-й рік отримуємо повноцінний урожай довгоочікуваних ягід.

    Велике значення при вирощуванні агрусу має сорт. Наявність хорошого , якісного сорту, то успіх забезпечений.

    Не дивлячись на те що агрус простий у вирощуванні , і його врожайність залежить від сорту куща, його необхідно формувати і обрізати, роблячи агрусу обрізку, кількість пагонів краще нормувати, і не допускати загущення.

    Оптимальна кількість пагонів 6-8, кожен буде плодоносити близько 3-4 років. Потім коли приріст пагонів стане невеликим, цю 4-5 річну гілку потрібно буде обрізати на кущу. Навіть при такій омолоджувальнії обрізці агрусу, через 8-10 років потрібно буде цей кущ видаляти і робити йому заміну новими сортами . Не сприймає чагарник і загущення йому потрібно робити санітарну обрізку, видаляти сухі , хворі , підмерзлі пагони.

    Хвороби агрусу

    Є й труднощі при вирощуванні цієї "царської ягоди": трудомісткість, хвороби сортів агрусу - американська борошниста роса вона проявляється як (білий наліт покриває листя). Однак в останні десятиліття нашими вітчизняними селекціонерами виведено багато нових сортів агрусу, вони пройшли випробування і стійкі до борошнистої роси і зі слабошипними і середньошипними пагонами.

    Хвороба агрусу це хвороба огнівка, висить ягода а потім бринь і все. Щоб цього не було потрібно обприскувати кущі агрусу до розпускання бруньок, також до цвітіння, після цвітіння. Оприскування робиться всіма дозволеними хімікатами, препаратами відповідні до агрусу.

    До розпускання бруньок ми можемо провести обприскування агрусу мідь містящіми препаратами від хвороб та шкідників - це бордоською рідиною, а вже по зеленому листу до і після цвітіння від місцевих шкідників і стандартних хвороб. За 20 днів до збору ягоди "північного винограду", потрібно припинити всі обробки з аґрусу.

    З року в рік на агрусі з'являється борошниста роса, огнівка, всихання пагонів - якщо у вас складається така погана ситуація з хворобами на аргусі то краще замінити сорт.

    Корисні властивості агрусу

    Агрус виводить з організму накопичену радіацію,відкладенні солі металів. Багато в агрусі і вітамінів C ,B. Унікальний склад ягоди агрусу ідеально поєднує в ягоді вітаміни , мінерали вони добре прийнятні для засвоєння людським организмом.Високе утримання в агрусі вітамінів C, B загартовує імунітет і кровоносну систему, пектин виводить з організму накопичені солі металів.

    Агрус нормалізує кров'яний тиск, сприятливо впливає позитивно на нервову систему,що полегшує лікування при початковій анемії та інших недугах. Це одна із загальнодоступних ,найбільш корисних ягід в саду.

    Як зберегти агрус?

    В замороженому вигляді ця ягода агрусу добре піддається зберіганню при мінусових температурах і не втрачає своїх природних якостей після розморожування. На 80-90% зберігаються всі корисні і цінні речовини агрусу.

    Использованные источники: wiki.kubg.edu.ua

    Аґрус на дачі: свіжа і соковита ягода порадує кожного

    Агрус це ягода

    як виростити агрус Всі ми прекрасно знаємо, що таке аґрус. У кожного залишилося багато спогадів з дитинства, коли ми обривали кущі агрусу і насолоджувалися зеленуватими, кисло-солодкими ягодами або плодами медового смаку, коли агрус трохи переспеет. Тепер залишилося тільки висадити аґрус на власній дачі і забезпечити йому відповідний догляд, щоб знову насолодитися ароматом і смаком з дитинства.

    Аґрус - высокоуражайный, скороплідний і щорічно плодоносить ягідний чагарник, який відрізняється мінімальними вимогами до грунту і досить стійкий навіть в холодному кліматі. Плоди агрусу можуть бути застосовані в їжу на різних стадіях дозрівання. З зеленуватих, кисло-солодких ягід, можна приготувати компот, полузрелые плоди використовувати для варення, а з повністю дозрілих ягід - приготувати відмінний десерт або вжити в їжу в сирому вигляді. Агрус плодоносить округлої, кулястої або довгастої ягодою білого, жовтого, зеленого, світло-вишневого або навіть чорного кольору. За властивостями агрус є не тільки приємним на смак, але і досить корисним з-за великого вмісту вітаміну PP.

    Підготовка грунту під аґрус

    Вирощування агрусу можливо практично на будь-якому грунті. Він може нормально рости на глинистому, суглинкових, піщаних і супіщаних грунтах, не переносить тільки заболочені і кислі ґрунти. Якщо вирощування культури відбувається на ґрунті глинистої - її необхідно постійно рихлити, а в піщані і супіщані вносити добрива кожен рік. Агрус дуже світлолюбний, тому найкращим місцем для посадки агрусу буде піднесена і сонячна територія.

    Агрус це ягода

    аґрус на дачній ділянці Підготовка ділянки для посадки агрусу починається з її очищення від бур'янів, коренів і гілок старих рослин, тобто від всілякого земельної сміття. Особливу увагу варто звернути на пирій, який слід вивести дочиста, навіть вручну, так як бур'ян може швидко розростися і заглушити молоді рослини аґрусу. Щоб повністю знищити пирій, необхідно видалити всі його ознаки на майданчику для посадки, робити це доведеться кілька разів за весь сезон. Далі територію необхідно скопати і, по можливості, додати в грунт органічні добрива. Це може бути перегній, гній або компост в пропорціях 2-3 кг на 1 м2. Якщо грунт бідна, то кількість добрив можна підвищити. Додатково, разом з добривами в ґрунт вносять хлористий калій - 15-20 м, суперфосфат - 30-50 г і сечовину - 20-30 р. Якщо ж органіки не вистачає, то її можна вносити тільки в посадкові ямки, глибина яких повинна бути 30-40 см, а діаметр близько півметра. Якщо ви висаджуєте аґрус в грунт піщаний, то слід на дно посадкової лунки викласти шар глини, близько 5-7 см, а якщо грунт глинистий - то засипати її шаром гравійного річкового піску. Після цього в лунку вноситься органічне добриво і засипається всі родючим грунтом з ділянки.

    Посадка агрусу

    Щоб агрус виріс сильним і плідними, його слід посадити в грунт восени. Кінець вересня або початок жовтня - відповідний період. Докладніше про посадці кущів восени - в матеріалі "Осіння висадка кущів на дачі". Рослина має зміцніти і вкоренитися до початку морозів. Якщо ж ви вирішили посадити агрус навесні, то це повинен бути значно ранній період, ще до початку розпускання рослин. Завчасно, перед посадкою рослин, уважно огляньте посадковий матеріал і видаліть із загальної кількості слабкий, поламаний чи матеріал з дуже довгими коренями (більше 20 см). Посадка в грунт повинна відбуватися рядами, на відстані близько 1,5-2 м. В ряді ж рослини повинні знаходитися на відстані близько 1-го метра один від одного. Після посадки рослини слід рясно полити, приблизно 10-12 літрів води на кожен кущ. Землю поверхневого шару варто утрамбувати. Після того, як волога вбереться, рослини необхідно мульчування перегноєм або торфом.

    Правильний догляд за агрусом

    Всі положення догляду за агрусом укладаються всього в кілька пунктів. Спочатку, потрібно запам'ятати, що агрус не любить притінення і бур'янів, тому їх слід систематично видаляти з території виростання чагарнику. Далі, рослина вимагає помірного і своєчасного поливу. Причиною цього є високе розташування коренів агрусу, які вже не можуть діставати до вологого шару ґрунту, коли верхній трохи підсох. Під кущі, які вже почали плодоносити, необхідно кожен рік, у весняний період, вносити сечовину, кількість не більше 20-30 г на кожен квадратний метр. Якщо рослина сильна, то фосфорно-калійні і органічні добрива можна вносити один раз у два роки, розрахунок - 0,5 відра органічних добрив, 15 г хлористого калію або близько 100 грамів золи і 45 г суперфосфату на 1 м2.

    Обрізка агрусу

    Агрус це ягода

    вирощування агрусу Доросле рослина агрусу може досягати висоти понад 100 см і діаметр 200 см, тому агрус обов'язковим чином слід обрізати для правильного формування куща. Таким способом можна не тільки підтримати сталу врожайність, але і забезпечити його приріст. в основному, вирізують з куща густу, дрібно поросль, проводять заміну певних скелетних гілок новими, які називаються нульовими. Також варто зауважити, що найціннішими гілками у агрусу вважаються гілки віку 5-7 років. Слід обрізати не тільки спеціалістів, але і старіючі пагони, які не тільки приносять мало плодів, але і захаращують кущ. Обрізати верхні частини пагонів агрусу потрібно тільки в тому випадку, якщо ви омолоджуєте рослина або на верхівкових квіткових бруньках формуються неякісні і дрібні розміром ягоди.

    Обрізування куща проводиться щороку, в іншому ж випадку агрус сильно заростає і плоди, які знаходяться всередині куща, погано спіють і дозрівають неякісними (часто хворіють). Крім того, якщо агрус стане дуже густим, ви не зможете збирати врожай або вести боротьбу з шкідниками і хворобами аґрусу.

    Крім розглянутих заходів догляду за агрусом, обов'язково слід помічати необхідність омолодження кущів або його розгалуженість. Пагони часто плутаються і молода поросль росте всередину куща, а більш старі гілки розпадаються назовні і падають на землю. Так вони починають плутатися з низкою зростаючими рослинами, а плоди на таких гілках загнивають. Для того, щоб вище описане не відбувалося, зовнішні гілки агрусу підв'язують або підпирають.

    Розмноження аґрусу

    Вирощування агрусу досить часто стає хобі і люди, спробувавши посадити на ділянці один кущ, вже через кілька років мають на дачній території невелику плантацію аґрусу.

    Розмножувати агрус досить просто хоча б з тієї причини, що кущі швидко викидає нові корені на місці зіткнення зовнішніх, пологих гілок з грунтом. Використовуючи цю особливість, дачні умільці почали розмножувати агрус відводками. насправді, такий спосіб найбільш простий і доступний, вам варто тільки прикопати пологу гілочку в певному місці і через 30-40 днів посадковий матеріал готовий. Найчастіше відводки беруть від молодого агрусу, даний процес відбувається навесні. Коли грунт прогрівся, на певній ділянці, обраному для посадки молодого агрусу, робиться кілька лунок і посадковий матеріал висаджується способом, описаним трохи раніше. Можна розмножувати агрус відводками, кожен раз прикапывая наступний втечу. Таким чином, вже через кілька років, ви будете мати невелику поляни аґрусу. Не забувайте про те, що яким би способом ви не вирощували аґрус, стежити за чистотою і родючістю грунту обов'язково.

    Як вибрати сорт аґрусу

    Кожен дачник і садівник має власні уподобання до рослин і їх сортів і тому ми вирішили надати інформацію про сорти агрусу, серед яких ви зможете визначити для себе найбільш підходящий:

    • Малахіт. Середньопізній і зимостійкий сорт аґрусу, який стійкий до багатьох захворювань рослин, в тому числі і борошнистою росою. Кущі сильноросные. Сорт має середню врожайність. Ягода велика, зелена, маса близько 5-6 м, на смак трохи кислувата, але дуже соковита. Кущ є среднешиповым;
    • Орлятко. Високоврожайний сорт аґрусу раннього дозрівання. Кущ середньорослий з середніми і великими ягодами чорного кольору. Смак кисло-солодкий. Сорт бесшиповый, зручний у збиранні врожаю;
    • Російська. Кущ середньораннього дозрівання, стійкий до морозів, досить високоврожайний. Агрус сильнорослий з великою ягодою червоного кольору. смак класичний - кисло-солодкий. Сорт має середню шиповатость;
    • Владил. Середньоранній дозрівання, зимостійкість і стійкість до захворювань. Кущі середньорослі з середньої ягодою більш солодкого смаку, колір ягоди - темно-червоний. Кущ практично без шипів, можуть зустрічатися тільки у підстави;
    • Північний капітан. Сорт з середнім терміном дозрівання плодів, які мають середню величину, близько 3-4 м, і чорний колір. Врожайність куща висока, до 12 кг з куща, плоди солодкі. Сорт практично бесшиповый;
    • Колобок. Середній термін дозрівання ягід. Кущ середньорослий, раскидной. Висока стійкість до захворювань і холодів. Врожайність до 10-12 кг з одного куща. Ягода велика, темно-червона, з стійким, солодко-кислим смаком. Шиповатость слабка;
    • Російський жовтий. Сорт урожайний, зимостійкий, середньорослий і среднераскидной. Ягода даного сорту велика, яскраво-жовтого кольору. Смак солодко-кислий. Шиповатость сорту середня;
    • Фінік. Сорт широко поширений, хоча і має досить пізній строк достигання плодів. Високорослий, але компактний. Ягоди червоно-фіолетового кольору, великі, з гарним класичним смаком. Шиповатость куща середня. Стійкість до захворювань слабка;
    • Джерело. Сорт високого врожаю, середньоранній, малоустойчивый до захворювань і холодів. Ягоди великі та середні, овальні або округлі, зелені з легким червоним відтінком. десертний смак. освіжаючий. Шиповатость куща середня;
    • Африканець. Досить урожайний і стійкий до зими сорт аґрусу. Середньорослий і среднераскидной. Ягоди чорні з легким восковим нальотом, смак кисло-солодкий з смородиновим присмаком. Сорт "Африканець" стійкий до захворювань і шкідників. Шиповатость слабка.

    Як бачите, вибір сортів аґрусу досить великий і тепер варто тільки визначити, який із зазначених сортів підійде під ваші кліматичні і грунтові умови. Дуже сподіваємося, що після прочитання нашого матеріалу, ви засвоїли, як вирощувати аґрус для того, щоб ягідний чагарник зміг порадувати вас своїми соковитими і дуже смачними плодами.

    Использованные источники: dachadecor.com.ua

    Виноград «Агрус» — сорт с мускатно-шалфейным вкусом

    Сорт винограда «Агрус» был получен в результате научных экспериментов в институте виноделия ВНИИВиВ им Я.И.Потапенко в Новочеркасске. Виноград Агрус стал результатом скрещивания таких гибридов: «Агат донской» и «Русвен». У сорта есть и второе название – «Лиза».

    В этой статье мы подробно рассмотрим все характеристики и особенности данного вида.

    Описание сорта

    Сила разрастания «Агруса» – невысокая, вырастает, как правило, в пределах средней величины. Тем не менее сорт склонен к перегрузке, поэтому требуется нормирование лозы.

    Характеристики винограда «Лизы»

    • Соцветия однополые — женские;
    • Средняя масса гроздей равна 400 – 600 г, по своей структуре они среднеплотные;
    • Размер ягод 25 на 23 мм, овальной формы, окрас от желто-зеленого до янтарного цвета;
    • Консистенция мякоти плотная и хрустящая;
    • Вкус винограда яркий с мускатно-шалфейным запахом;
    • Сахаристость в пределах 19 – 22%;
    • Кислотность в пределах 6 – 8г/л;
    • Хорошая переносимость неблагоприятных погодных условий, таких как засуха и мороз;
    • Лоза обладает надежной крепостью, способна выдержать до 7кг.

    Преимущества

    • Очень ранний срок созревания;
    • Необычный вкус.

    Недостатки

    • Растрескивание ягод;
    • Поражается осами.

    Ранние сорта винограда требуют более тщательного за собой ухода. Главное – выполнение всех положенных процедур. Не выполнив их, вы рискуете остаться без добротного урожая и подвергнуть растение заболеваниям. Профилактические меры для ухода за сортом «Агрус»:

    • Удаление лишней лозы, пагонов и листьев;
    • Необходимо рыхлить почву под корневищем;
    • Удобрять следует вокруг грунта;
    • Своевременное удаление зараженных болезнью ягод и листьев;
    • В целях профилактики болезней нужно проводить опрыскивания специальными средствами;
    • Своевременный полив, исключая его во время сильно дождливых периодов;
    • Обеспечивать вентиляцию удалением листьев от верхних кистей;
    • Подвязывать утяжеленную лозу.

    Сам сорт винограда «Агрус» не требует особенных приемов ухода. Необходимо следить за лозой. Большое пространство подействует благоприятно – быстро разрастется. Удаление лишних несозревших кистей предоставит полноценное созревание для ягод.

    В дождливое время поливать нельзя, однако обогащать удобрениями необходимо. В случае такой погоды нужно посыпать грунт сухими удобрениями, которые попадут вместе с дождем к корням растения.

    Подготовка к зимовке «Лизы» крайне проста. Следует накрыть кусты брезентом или плеткой, однако он устойчив к минусовым температурам, и сам в состоянии справиться с морозами.

    Посадка

    «Агрус» относится к сортам быстро созревающим, и высоким уровнем коэффициента плодоношения. Урожай – обильный, что обуславливает его популярность. Продолжительность роста куста составляет около 6 лет.

    Черенки имеют прекрасное свойство – быстро укореняются и хорошо вызревают, но без интенсивного роста. Хорошо опыляясь новые побеги быстро дают корни. За кустом следует внимательно следить – у него развита склонность к перегрузке. Вследствие этого этот сорт коротко обрезают.

    Не смотря на свою устойчивость к заболеваниям, Агрус подвержен порче со стороны ос. Морозы переносит стойко, но все же укрывать стоит, поскольку сорт с ранним созреванием. Рано открывать тоже опасно – почки могут быть побиты поздними морозами.

    Еще одна тонкость – ягоды, при продолжительном сезоне дождей, могут гнить и лопаться, поэтому необходимо следить за каждой гроздью и своевременно снимать их с лозы. Этот факт обуславливает плохую переносимость перевозки данного сорта.

    Использование

    «Агрус» – столовый сорт винограда. Он универсален в своем использовании. «Лиза» и прекрасный виноматериал, и отличен в свежем виде на столе, и в любой консервации вкус отменный.

    Употребление «Агруса» в свежем виде приоритетно – одна ягода несет в себе множество необходимых для организма витаминов и минералов, которые могут потеряться в результате тепловой обработки.

    Из него так же получается изысканное белое вино с утонченным мускатно-шалфейным букетом.

    Виноград «Агрус» описание сорта, фото которого вы увидели, является универсальным по своей природе. Он даст хороший урожай, с учетом процента отхода. Сорт устойчив к болезням, морозу, не привередлив в поливе.

    В итоге вы, не затрачивая много усилий, получите прекрасный урожай и здоровый куст растения. Этот виноград отмечен как профессионалами, так и любителями. Все отзывы о них благоприятны.

    Если у вас достаточно засушливые условия, и сильные морозы, то виноград «Агрус» – отличный вариант, о котором вы ни капли не пожалеете! Он будет радовать вас обильным урожаем, и станет прекрасным украшением на столе.

    Использованные источники: moyvinograd.ru

    Як вирощувати агрус

    Агрус це ягода

    Агрус – культура, яка відома в Росії з 11 століття. Уже тоді дикі види цієї культури вирощувалися в садах при монастирях. В європейських країнах поширення агрусу почалося з Франції, і до 13-14 століть цей чагарник вже вирощувався в Іспанії, Німеччині та Англії.

    Агрус це ягодаОбрізка агрусу навесні[/caption]

    Таку обрізку можна проводити протягом всього сезону, починаючи відразу після збору врожаю і до пізньої осені. Агрус це ягода

    Посадку можна проводити навесні і восени, але кращий період вважається кінець вересня – початок жовтня. Агрус може рости майже на всіх видах грунтів. Не виносить сильного загущення і затінення. Після посадки саджанці обрізають, залишаючи пагони до 20 см, з 4 – 5 нирками.

    Подальший догляд

    Агрус відноситься до вологолюбні рослини, тому поливи повинні бути частими і помірними, особливо в період цвітіння і дозрівання плодів. Він не переносить посуху, не любить надмірно жарку погоду і краще росте і плодоносить при достатній вологості грунту.

    Агрус це ягода

    Культура в різній мірі піддається згубному дії борошнистої роси.Ізбиточная вологість може сприяти поразці агрусу борошнистою росою, не можна заливати рослина.

    Боротьба зі шкідниками

    Для того, щоб убезпечити кущ від зараження хворобами і псування шкідниками, пристовбурні кола тримають вільним від бур’янів і регулярно рихлять. Це не дає можливості комахою відкладати яйця в грунті і збільшує приплив повітря і вологи до кореневої системи.

    Агрус – цінна ягода, не тільки смачна і містить вітаміни, але це ще лікарська рослина. Ягідна культура має сечогінну, жовчогінну і послаблюючу дію. Знижує артеріальний тиск, видалення з організму надлишку рідини. Включення в раціон харчування свіжих ягід допоможе зміцнити здоров’я.

    Использованные источники: plant-growing.com
    Папоротник Болбитис ГеделотиЧто Растет В ГлинеДерен Компресса КрасныйКак Вырастить МиндальЕустома Вирощування З КореняЛенинградская Черная Черешня ОписаниеДерен Компресса КрасныйИван Чай ОписаниеСколько Стоят Герберы В ВодеЦветок Эхмея Как УхаживатьБархатцы Сорта С Фото И НазваниямиФацелия Посев И УходМожно Ли Капать В Нос Алоэ