Содержание статьи:


  • Соняшник: походження агротехніка, сорти
  • Історія про Золоту квітку. Соняшники полів Українського Півдня (фото)
  • Соняшник
  • СОНЯШНИК
  • Цікаві факти про соняшник та насіння
  • Розділ 2. Ботанічна характеристика та біологічні властивості соняшника
  • ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОНЯШНИК 21.11.2019
  • Рослини – народні символи України
  • Походження назви рослини соняшник
  • Соняшник: походження агротехніка, сорти

    Походження назви рослини соняшник

    Соняшник походить із степової зони Північної Америки. Дикий соняшник значно відрізняється від того, який ми всі знаємо. Це кущова гілляста рослина заввишки до 1 м, на кожній з них до 20 кошиків діаметром близько 8 см. Олійність у дикого соняшника — до 20%. Він і тепер подекуди росте у дикому вигляді, наприклад, у долині Міссурі (Північна Америка) та у європейському Середземномор’ї. Індійці вживали в їжу насіння дикого соняшника, використовували його як ліки, виробляли барвники. Уже в ті часи вони уміли добувати з насіння дикого соняшника олію і використовували її для приготування їжі. Інки поклонялися соняшнику, як священній квітці.

    Походження рослини

    До Європи рослину завезли іспанці близько 1500 року, а в Україну — за часів гетьмана Розумовського понад 250 років тому, разом з пірамідальною тополею як декоративні рослини.

    Тривалий час (понад 125 років) соняшник вирощували для окраси осель біля тинів, хат. Він став символом українського села. Згодом, на початку XIX століття, соняшник почали частково вирощувати на городах для одержання насіння як ласощів і для годівлі домашньої птиці. Відтоді й почалася масова народна селекція соняшника в напрямку одержання великонасінних форм. Упродовж 30-40 років XIX століття насіння використовували лише для лузання. У результаті систематичного добору спочатку були одержані сорти гризового, а потім і олійного соняшника.

    Як свідчать історичні документи: «попервах соняшник на Україні був поширений на Херсонщині, Одещині, уТи-распільському повіті, понад річкою Дністром».

    На початку XX століття відбулося «друге народження» соняшника. Він набув такого вигляду, до якого ми звикли. Отже, можна з впевненістю стверджувати, що Україна є батьківщиною культурного соняшника, її символом разом з калиною.

    З України, вже як культурна рослина, соняшник повернувся до Європи, потім у США й Канаду, Аргентину і далі поширився по всьому світу.

    Нині як польову технічну культуру вирощують майже виключно селекційні сорти та гібриди соняшника олійного напрямку. Олійні сорти мають важливе господарське значення завдяки високому (до 50%) вмісту олії в насінні, а також низькорослості та вирівняності рослин у посівах, що дає змогу збирати урожай комбайнами. Як городній культурі віддають перевагу великонасінним сортам народної селекції.

    Видео по теме: Огляд демо-соняшника Syngentа

    Біологічна характеристика соняшнику

    Ця рослина належить до родини складноцвітих (Compositae) роду Helianthus. З численних видів цього роду в культуру введено тільки два: соняшник і земляна груша, або топінамбур. Культурний соняшник — однорічна рослина заввишки 2-4 м, з добре розвинутим стрижневим коренем і боковими корінцями, які проникають у ґрунт на глибину 2-3 м. Стебла вкриті жорсткими волосками, грубі, заповнені губчастою серцевиною. Листки із зазубреними краями, на довгих черешках, густо опушені жорсткими волосками. Стебла закінчуються суцвіттями (кошиками) діаметром від 15 до 45 см. На квітколожі кругами розміщені численні (від 500 до 2000) квітки. Вони бувають трубчасті та язичкові. Трубчасті зазвичай двостатеві, з п’ятьма тичинками, дволопатевою приймочкою і одногніздою зав’яззю. Язичкові квітки розміщені попарно по краях кошика, вони не мають репродуктивних органів і не плодоносять.

    Соняшник — типова перехреснозапильна рослина. Запилення відбувається за допомогою комах. Плід — сім’янка з дерев’янистою плодовою оболонкою. Сім’янку заповнює ядро (власне насінина), яке не зростається з оболонкою. Оболонка плоду зверху вкрита епідермісом, забарвленим у білий, сірий, чорний, чорно-фіолетовий, коричневий або інші кольори.

    Видео по теме: грунтовый гербицид

    Агротехніка

    Соняшник виносить з ґрунту багато поживних речовин. На кожен центнер урожаю насіння він витягує з грунту азоту близько 5 кг, фосфору — 2,6 і калію — 12 кг. Основна кількість поживних речовин надходить до рослини в перший період вегетації — до цвітіння. Однак і після нього потреба у поживних речовинах не зменшується. Зокрема, калій рослина засвоює аж до воскової стиглості насіння.
    розвитку соняшника виділяють такі фази: сходи, поява першої пари справжніх листочків, утворення кошика, цвітіння, достигання.

    Сходи за температури ґрунту 6-8°С з’являються через 7-10 днів після сівби. При цьому проростки разом з сім’ядолями виносять на поверхню ґрунту і плодову оболонку. У період від сходів до утворення п’яти-шести пар листочків закладаються зачаткові форми всіх квіток, які матиме доросла рослина. Тому агротехніка в ранній період росту соняшника має бути високою, що сприяє утворенню найбільшої кількості квіток. Цвітіння настає через 20-30 днів від початку формування кошика і триває 2-3 тижні. Тривалість вегетаційного періоду значною мірою залежить від умов вирощування й сорту — від 100 до 150 днів і більше.

    Основні форми соняшника

    Основні форми соняшника об’єднані в чотири групи, котрі характеризуються такими особливостями.

    Декоративний. Його частка дуже мала, але сорти різноманітні за формою і забарвленням. Декоративний соняшник тепер можна побачити у найвишуканіших букетах. До речі, зали Марийського палацу в Києві під час торжеств обов’язково прикрашають живими букетами декоративного соняшника, але привезеними з Голландії.

    Видео по теме: Цікаві спостереження по соняшнику

    Гризовий, або кулінарний. Це той самий тип соняшника, який вживають як ласощі. У нього товсті високі стебла до 4 м, велике листя і кошики діаметром від 17 до 45 см. Сім’янки великі, з товстим лушпинням. Ядро (насінина) лише наполовину заповнює сім’янку.

    Олійний соняшник. Рослина з відносно тонким стеблом, висотою 1,5-2 м. Кошики діаметром 15-20 см. Сім’янки дрібніші, ніж у гризового соняшника. Лушпиння тонке, гладеньке, ядро заповнює всю порожнину сім’янки.

    Межеумок. Проміжний тип, який за висотою стебла, розміром та формою листя, кошиків і сім’янок наближається до гризового соняшника, а за вмістом олії і заповненням сім’янок — до олійного. Саме такий тип соняшника вже декілька десятків років ми вирощуємо на своєму городі.

    Назва «Межеумок», мабуть, пішла від того, що цей тип соняшника вирощується і найкраще почувається на межах городів, а також як кулісна культура. Поодинокі рослини межеумка (якщо немає затінення) мають стебло завтовшки до 5 см і заввишки 3 м, листя розміром 40 х 50 см і кошик діаметром до 45 см, наповнений сім’янками за розміром і формою, як кедровий горіх. Під таким велетнем у радіусі одного метра не росте жодна рослина, крім виткої квасолі, яка добре почувається, обплівши стебло соняшника, а всі квітконоси освітлюються сонцем.

    На ділянці суцільного посіву межеумок поводиться дещо інакше. Навіть за умови, що насіння відсортоване, відкаліброване й одержані дружні сходи, у фазі 5-6 листків одні рослини починають рости і розвиватися краще, інші ж відстають у рості. Коли перші припиняють ріст і зацвітають, відсталі рослини продовжують рости, переростають ті, що зацвіли, на 30-50 см і тоді викидають кошики й зацвітають.

    Видео по теме: Соняшник по соняшнику 5 років підряд!!!

    Така строкатість у рості й розвитку призводить до того, що достигання кошиків відбувається не одночасно і розтягується на 1-2 тижні. Сучасні олійні сорти та гібриди в суцільних посівах мають вирівняність рослин і одночасне достигання, що дає змогу збирати їх комбайнами. На городах олійний соняшник не вирощують з тієї причини, що він одночасно достигає і зібрати його без втрат складно. А ще тому, що його дуже полюбляють польові горобці та інші дрібні птахи, які налітають на ділянку зграями, і через якийсь час кошики порожні.

    Походження назви рослини соняшник

    Межеумок для комбайнового збирання не придатний, а от для збирання вручну він годиться якнайкраще. Вибіркове збирання кошиків, коли вони зверху пожовкнуть, розтягується в часі і дає змогу якісно обмолотити, висушити й уникнути втрат врожаю.

    Під час вибіркового збирання листя і обмолочені кошики згодовують домашнім тваринам (корова, кролі), стебла на рівні ґрунту вирубують сокирою чи загостреною штиковою лопатою.

    Видео по теме: Як впливає рослина-паразит вовчок соняшниковий на розвиток соняшника?

    Технологія вирощування соняшника

    Наш город площею 20 соток поділений на чотири ділянки, на яких ми вирощуємо картоплю, соняшник, квасолю та овочі. Саме в такій послідовності відбувається сівозміна. Добрива застосовуємо тільки органічні (перегній) і попіл.

    Походження назви рослини соняшник

    Технологія вирощування соняшника дуже проста. Дисковим культиватором нарізуємо борозни з міжряддями 70 см, вручну розміщуємо через 50-60 см (крок) по одній (!) сім’янці відкаліброваного й перевіреного насіння і зразу ж загортаємо та притискуємо ґрунт ногою. Коли рослини сягнуть висоти ЗО см, дисковим культиватором підгортаємо їх, і все. З п’яти соток посіву соняшника, зазвичай, одержуємо 80 кг добірного (як горішки) насіння, корм (листя і кошики) для кролів. Висушених стебел вистачає на два місяці для опалювання житла. Попіл з стебел соняшника — відмінне мінеральне добриво, яке містить макро- й мікроелементи до З0 назв, а найбільше — до 35% окису калію.

    Насіння соняшника

    Насіння соняшника й сьогодні — улюблені ласощі, його можна придбати на кожному ринку чи в кіоску, а виготовлена в сільській олійниці олія — це делікатес і цінний продукт харчування, який зберігає всі поживні речовини та вітаміни, що містяться в ядрі.

    Видео по теме: как посеять подсолнух по подсолнуху

    Ядро медицина рекомендує як добавку до раціону цілющого харчування. У ньому містяться, крім олії (до 50%), жирні ненасичені кислоти, які сприяють нормалізації холестеринового обміну в організмі, близько 25% повноцінного білка, у складі якого є всі незамінні амінокислоти, в тому числі й метіонін, що бере участь у жировому обміні. Магнію в насінні у 6 разів більше, ніж у житньому хлібі. Як відомо, магній потрібний для нормальної діяльності серцево-судинної системи. Багате ядро соняшника і на цинк — необхідний елемент для функціонування вилочкової залози. Також у насінні міститься приблизно стільки ж кальцію, як у сметані чи фруктовому йогурті (до 100 мгу 100 г продукту). Крім того, насіння соняшника містить вітаміни А, О, К і, що дуже важливо, вітамін Е, нестача якого негативно впливає на репродуктивні функції людини.

    Насіння лузають як у восковій стиглості, так і в сушеному й підсмаженому вигляді. Ядро використовують у кулінарії, у випічках, тортах, кондитерських виробах.

    Ось давній рецепт виготовлення смачних ласощів — козінаки. Розтопити у мисці 100 г масла, всипати в нього склянку цукру. Нагріти до тих пір, поки маса не стане коричневою. Після цього додати 5 склянок підсмажених ядер соняшника. Смачного вам!

    Использованные источники: babushkinsad.kiev.ua

    Історія про Золоту квітку. Соняшники полів Українського Півдня (фото)

    Влітку, коли вся земля буяє соковитою зеленню, а відпочиле від весняних дощів небо сміється синню, на полях Українського Півдня сходять мільйони сонць. То розквітають соняшники. Яскраві, гарячі пелюстки виграють золотом, милуючи людське око. Ці дивовижні життєрадісні квіти давно стали одним із символів української землі, хоч насправді є гостями з далеких материків. Тепер вони ростуть тут сотнями гектарів, вриваючи влітку поля золотим покривалом надзвичайної краси.

    Видео по теме: Соняшник

    Helianthus

    Грецьке слово Helianthus перекладається як «сонце» та «квітка». Назва цієї рослини більшістю мов означає саме сонце. Сонячною її називають і французи, і італійці, і голландці, і англійці. Соняшник нарікали по-різному: мексиканською квіткою, перуанською хризантемою, індійською золотою квіткою і американською хризантемою. Але поступово ці назви майже у всіх народів були витіснені. Їх замінили слова, коренем яких було «сонце».

    Цікаво, що відомий нам соняшник із 2-метровим стеблом і величезним кошиком із чорним насінням – це вже культурна рослина, виведена людьми. У природі ж соняшник зовсім не такий. Ця дика кущова рослина має по 20-30 квіток величиною з ромашку.

    Чому вони так тягнуться до сонця, навіть у похмурий день, за будь-якої погоди? Цьому є наукове пояснення: у їхній стеблах накопичується фітогормон ауксин, який регулює ріст. Збільшення кількості ауксину у тій частині стебла, яка не освітлюється сонячними променями, змушує рослину тягнутись до світла. Та коли соняшник виростає, його геліотропні властивості проявляються не так сильно і жовті голівки повертаються у бік сходу.

    Видео по теме: Подсолнечник в засушливый 2017 год. От А до Я. Мой опыт.

    Символ Сонця

    Древня легенда каже, що боги подарували людям соняшник, щоб тепло і світло ніколи не покидало їх. Нам, європейцям, цю рослину привезли іспанці лише у 1500 році. А от у Північній Америці соняшник вирощували ще у 3000 році до н. е. Індіанські племена вже тоді сіяли «сонячне зерно», вживаючи соняшник як їжу і як ліки. У багатьох індіанських культурах соняшник використовувався як символ божества Сонця і зображався на його емблемі, особливо в ацтеків Мексики, у інків Перу. У Великобританії за вікторіанської епохи зображення цієї квітки ткали на тканинах, вирізали з дерева і кували з металу.

    Кажуть, якщо покласти квітку соняшника під подушку на ніч, можна побачити пророчий сон. Адже соняшник називають квіткою одкровення. Люди здавна вірили у добру силу цієї рослини і у її магічні властивості, здатні відганяти нечисту енергію. Середньовічний філософ Альберт Великий колись писав: “Зібрана в серпні, коли Сонце знаходиться в знаку Діви, ця трава має надзвичайно корисні властивості. Так, будучи загорнута в лавровий лист (Сонце) разом з вовчим зубом (Марс), не дозволяє шкодити і злословити на того, хто її носить, але навпаки, змушує говорити про нього і робити для нього все найкраще.”

    Видео по теме: АЛЬКАНТАРА: висока врожайність та олійність

    Легенда про морську німфу, що стала золотою квіткою

    Німфа Клітія була коханкою Аполлона. Та він покинув її, залишивши у вічному сумі, перетворивши у квітку. Сліпуче красиву і сонячну…

    Одного літнього дня морські хвилі винесли напівпритомну Клітію на берег піщаного острова. Зачарована яскравим світлом вона, звикла лише до сині морських глибин, зі здивуванням спостерігала за сонячним диском, що котився небом. Це так захопило Клітію, що їй захотілось вічно милуватись сонячним світлом. Боги почули це прохання і стали чаклувати над русалкою. Її риб`ячий хвіст вростав у пісок, приковуючи німфу до землі, срібне волосся згорнулися в пелюстки навколо обличчя, а з пальців почало виростати зелене листя. Німфа перетворилася на соняшник. Тепер її колір відображає золото сонячного диска і кожен день іде за його рухом.

    Соняшник як символ України

    Прикрашати своє житло малюнками квітів, дерев, птахів, інших символів – давня українська традиція. Це можна побачити на прикладі старих глиняних чи дерев`яних хат. Розписані стіни світлиць, двері, столи, ліжка, стільці, скрині, колиски, навіть коромисла і вулики. Особливо багато малювали на побутових предметах у козацьку добу. Найчастіше це був саме рослинний орнамент. І серед найрізноманітніших квітів особливо пишно і урочисто завжди виглядав соняшник.

    В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку. Для українців це один із образів Батьківщини. Кажуть, як квітка тягнеться пелюсточками до Сонця, так і людина своїми думками, словами і справами звернена до рідної Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – найвища, єдина, дана Богом цінність.

    Видео по теме: Технология выращивания подсолнечника

    Символ родючості та процвітання, соняшник у нас завжди зображали на творах народного мистецтва: малювали на картинах, посуді, чи просто на стінах хати, на печі, додавали в орнамент на дерев`яних чи глиняних виробах, розписували цими квітами писанки. Гарячими пелюстками цвіте соняшник на вишитих рушниках та українських сорочках. Тут він символізує енергію сонця і здоров’я. З давніх-давен по всій Україні цю квітку саджали біля тинів та на городах.

    А скільки соняхів на картинах Катерини Білокур! У геральдиці як символ багатства, єдності (зернини “об`єднані” в одне ціле) та миру сонях можна побачити навіть на гербах українських населених пунктів. До речі, сьогодні Україна займає друге місце за вирощуванням соняшникового насіння у світі.

    Походження назви рослини соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Видео по теме: Соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Черкащина

    Походження назви рослини соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    фото: John De Bord

    Походження назви рослини соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Видео по теме: виділення нектару гібридами соняшника від піонера

    Походження назви рослини соняшникСело Бужани
    фото: Олена Походження назви рослини соняшникЗ цих квітів бджоли збирають дуже багато меду

    Походження назви рослини соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    фото: FANTOM50 фото: FANTOM50 Соняшникові поля
    фото: Міха Bes

    Видео по теме: 5 фактів про соняшник [GrowEx]

    Использованные источники: vsviti.com.ua

    Соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Соняшник – однорічна рослина, представник сімейства айстрових.

    Описання

    Рослина являє собою пряме стебло з зеленим листям і квітками, зібраними в кошик. Батьківщиною рослини вчені вважають Північну Америку. Вперше її одомашнили плем’я північноамериканських індіанців. Вони культивували цю трав’янисту рослину більше 2000 років тому (даний факт підтвердили історики). Згідно з археологічними даними, соняшник був одомашнений навіть раніше пшениці. Племена індіанців використовували насіння в розмолотому вигляді: воно вважалося вишуканим блюдом. До Європи рослину привезли іспанці в 16 столітті, її стали вирощувати в садах як декоративну рослину. Набагато пізніше соняшник стали розглядати як лікарську рослина.

    Латинська назва соняшнику звучить як Helianthus, що в перекладі означає «сонячна квітка». Що стосується області ботаніки, тут все просто: листя і квіти цієї рослини вважаються геліотропими, тобто вони вигинаються в напрямку до сонця. Справа в тому, що рослина містить фітогормон ауксин, він регулює зростання. Та частина рослини, що не освітлена сонцем, накопичує цей фітогормон, що і змушує рослину тягнуться до сонця. Декоративний вид соняшнику під назвою геліантус вирощують як кімнатну рослину, її часто можна зустріти на клумбах.

    Видео по теме: Зацвітає соняшник один з головних медоносів.

    Наші предки бачили в соняшнику не тільки рослину, але і добрий знак для всього людства. Рослина символізує процвітання, єдність, сонячне світло. У деяких країнах соняшник є символом миру. Всі легенди про цю рослину так чи інакше пов’язані з небесним світилом. Одного разу німфа Клітія закохалася в Аполлона, бога сонця. Вона весь час спостерігала за коханим, не в силах відірвати погляду від сонця, Аполлон же не звертав на неї ніякої уваги. Олімпійські боги зглянулися над Клітією і перетворили її в соняшник. Тепер, навіть будучи рослиною, німфа дивиться на коханого, неодмінно повертаючись за сонцем.

    Соняшник – відмінний медонос, бджоли збирають в середньому 25 кг меду з гектара, в деяких районах збирають до 50 кг з гектара. Такий мед має золотистий колір. Соняшниковий мед має цілющі властивості, що дозволяє вживати його для профілактики захворювань. Продукт має ніжний аромат і приємний смак. Цей вид меду – справжній рекордсмен за змістом глюкози, також він містить вітаміни РР і Е. Американські вчені прийшли до висновку, що цей мед містить амінокислоти, необхідні для синтезу білків. Глюкоза повністю засвоюється організмом, швидко переходить в кров, вона необхідна для нормальної діяльності серцево-судинної системи, допомагає роботі серця. Мед зміцнює судинні стінки, ефективно виводить токсини, допомагає печінці, знімає набряки, має сечогінні властивості. Соняшниковий мед рекомендують вживати при серцевих захворюваннях, при атеросклерозі, невралгіях. У таких країнах, як Японія, Південна Корея, Китай мед з соняшнику обов’язково дають дітям в навчальних закладах. Учені з Австралії і Японії довели, що бджолиний мед, особливо соняшниковий, в поєднанні з корицею ефективно бореться з раком на ранній стадії, а також артритом. Як лікування необхідно приймати щодня суміш з 3-х ч. л. кориці і 3-ст. л. меду.

    Видео по теме: грунтовый гербицид

    Сорти соняшнику

    Існує безліч сортів головної олійної культури нашого регіону. Завдяки зусиллям вчених були виведені скоростиглі сорти, які повинні забезпечити розширення зон вирощування соняшнику.

    • Лакомка – сорт кондитерського напрямку, являє собою високу рослину. Вегетаційний період становить 130 днів. Цей сорт стійкий до посухи, вилягання, осипання.
    • Майстер – стійкий до осипання, вилягання, посухи, незначно уражується хворобами. Сорт рекомендований для вирощування в лісостеповій зоні.
    • Президент – висока рослина з кошиком середнього розміру. Вегетаційний період становить 128 днів. Сорт стійкий до вилягання, посухи, осипання, рекомендований для вирощування в степовій зоні.
    • Вранац – гібрид кондитерського напрямку, являє собою високу рослину з кошиком середнього розміру. Вегетаційний період становить 137 днів. Гібрид стійкий до вилягання, осипання, хвороб. Фахівці рекомендують вирощувати цей гібрид в лісостеповій зоні.

    Вирощування: посадка і догляд

    Соняшник – невибаглива посухостійка рослина, добре переносить весняні заморозки. Рослина віддає перевагу родючим ґрунтам, не рекомендується висаджувати соняшник на кислому або ж засоленому ґрунті. Рослину не слід висаджувати на місці, де росли бобові, буряк, помідори . Соняшник добре росте після кукурудзи, зернових культур. Не рекомендується висаджувати його на одному і тому ж місці, краще зробити перерву 3-4 роки. Це пов’язано з тим, що рослина споживає багато поживних речовин, виснажуючи ґрунт .

    Перед посадкою соняшнику слід протравити насіння. З цією метою використовують спеціальні речовини. Підготовлене насіння висівають, залишаючи в кожному гнізді по 2-3 насіння. Дуже важливо дотримуватися відстані між висадженими соняшниками в залежності від сорту. Догляд за рослиною складається з регулярного поливу і періодичної підгодівлі. Досить буде поливати соняшник один раз в день, а в якості підгодівлі використовувати калійні добрива.

    Корисні властивості

    Корисні властивості рослини обумовлені її хімічним складом. Соняшник багатий на флавоноїди, глікозиди, каротиноїди, антоциани, скополіни, фенолкарбонові кислоти. Надземна частина містить бетаїн, холін, каротин, стерин. Насіння рослини використовують для отримання рослинного масла, багатого лінолевою, олеїновою кислотою. Масло соняшнику застосовують для лікування дискінезії жовчовивідної системи, холециститів.

    Відвар соняшнику здавна застосовували при втраті апетиту: 1 ст. л. квітів заливають окропом і настоюють протягом години. Приймають настій по третині склянки до 4-х разів на день до їди. При застуді готують настій з 3 ст. л. квіток, залитих окропом. Відвар настоюють протягом 15 хвилин, п’ють на ніч. Для приготування настою можна використовувати стебла соняшнику. Подрібнені стебла заливають окропом, настоюють, потім приймають по 0,5 склянки 3 рази на день. Чай з цієї рослини європейці навчилися застосовувати вже в 18 столітті, він заспокоював лихоманку.

    Насіння містять в 6 разів більше магнію, ніж житній хліб. Користь насіння неоціненна при захворюваннях печінки, жовчного міхура. Їх вживання є ефективною профілактикою серцево-судинних захворювань, гіпертонії, атеросклерозу . Вони містять цинк, кальцій, фтор, залізо, йод. У косметології рослина використовується в якості добавки до різних засобів для догляду за шкірою. Соняшникову олію додають при виробництві губної помади, шампунів, дитячої гігієнічної продукції. Соняшникова олія містить велику кількість вітаміну F. Позитивно впливає на шкіру обличчя, волосся, нігті, має зволожуючі властивості. За вмістом вітаміну Е, відомого антиоксиданту, соняшникова олія в 12 разів перевершує оливкова. Масло чудово доглядає за шкірою. Найкраще його використовувати для сухої шкіри.

    Використання в кулінарії

    У кулінарії ця рослина використовується при випічці хліба. Для цього насіння підсмажують і мелють, їх використовують в якості наповнювача для тіста, з якого печуть печиво. В Англії з молодих кошиків соняшнику прийнято готувати вітамінні салати.

    Насіння соняшнику використовують для приготування десертного крему. Приблизно 100 грамів насіння обсмажують на сковороді, потім очищають їх від лушпиння. Очищені насіння розмелюють в кавомолці, змішують з 20 грамами вершків, 10 грамами какао, 15 грамами цукру. Рецепт приготування ще одного десерту схожий на попередній. Обсмажені насіння в кавомолці розмелюють разом з ядрами фундука. Заправляють суміш вершками.

    Користь соняшнику і лікування

    Користь рослини давно відома народній медицині. В лікарських цілях використовують корінь соняшника. Ця частина рослини найбільш ефективна при відкладеннях солей, при каменеутворенні, остеохондрозі. Сучасна медицина вирішує проблеми з камінням за допомогою хірургічного втручання або ж впливу ультразвуком. На сьогоднішній день мало хто знає про властивості кореня цієї рослини, хоча її широко використовували ще кілька сотень років тому. Вона містить лужні алкалоїди, які дозволяють розчиняти камені, утворені в кислому середовищі, тобто оксалатні і уратні. На жаль, соняшник не може розчинити камені, які сформувалися в лужному середовищі. Тому для того, щоб лікування пройшло ефективно, спочатку слід точно визначити природу каменів, які утворилися в органах.

    Соняшник також добре себе проявив в лікуванні хвороб суглобів, причиною яких є відкладення «солей». Відвар рекомендується приймати швидше для профілактики, але не тоді коли хрящ суглоба вже пошкоджений. Хрящову тканину корінь відновити не зможе. Для лікування готують відвар або чай з коренів рослини. Для цього коріння заготовляють восени після збору шапок соняшнику. Один стакан отриманої сировини заливають 3 склянками води і кип’ятять 5 хвилин. Чай слід випити протягом двох днів. Потім коріння знову заливають водою (3 л) і кип’ятять ще 5 хвилин. Третій раз кип’ятять коріння 15 хвилин. Напій вживають великими дозами. Солі почнуть виходити приблизно через 2-3 тижні, при цьому сеча змінить свій колір і стане іржавою. П’ють відвар доти, поки сеча не очиститься. Під час лікування рекомендується дотримуватися дієтичного раціону.

    Рослина позитивно впливає на стан людини при цукровому діабеті. Чай має сечогінну, в’язку, відхаркувальну властивість. З листя рослини готують припарки. Вони ефективні в лікуванні пухлин, ран, укусів павуків, змій . Насіння ефективні при алергічних реакціях, їх використовують при простудних захворюваннях і кашлі як відхаркувальний засіб. При нервових захворюваннях готують настоянку з 100 грамів квітів і 2-х склянок горілки. Настоянку ставлять в темне місце на два тижні, періодично збовтуючи. Приймають по 40 крапель настоянки 3 рази на день до їди.

    Шкода соняшнику і протипоказання

    Шкоди організму рослина може принести при індивідуальній непереносимості. Відвар коренів протипоказано застосовувати вагітним і годуючим жінкам, дітям. Не варто використовувати цей метод лікування при наявності нерозчинних каменів. Соняшникова олія при всій її корисності, як і будь-яке інше масло, не можна вживати у великих кількостях, так як це загрожує розладами шлунково-кишкового тракту.

    Использованные источники: healthapple.info

    СОНЯШНИК

    1. род. а. Однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (обернена звичайно до сонця). Вирощують соняшник переважно на зерно і для одержання харчової та технічної олії.

    Один соняшник розкинув розкішний лист над огорожею й схилив важку жовту голову через тин (І. Нечуй-Левицький);

    * У порівн. Застебнутий на всі гудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту (О. Гончар);

    // род. у, у знач. збірн. Названі рослини в сукупності виду.

    Одного соняшнику сіяв [Бараболя] двадцять десятинок з гаком. (О. Ковінька);

    2. род. а. Зрізана голівка або квітка цієї рослини.

    * У порівн. Поправила [братова] біля столу налавник і повернула миле, округле, мов соняшник, обличчя до Якова (М. Стельмах).

    3. тільки мн. Поля, на яких ростуть ці рослини; самі рослини цих полів.

    Тільки доїхали [вершники] до перших хат, як з соняшників вийшли два бійці (Григорій Тютюнник);

    Хвилювалися жита, цвіли соняшники (А. Шиян).

    4. Сім'ячко цієї рослини, використовується для отримання соняшникової олії.

    5. род. у, збірн. Насіння цієї рослини.

    – Вона була міщанка, перекупка: хлібом торгувала, рибою, соняшником. (Панас Мирний);

    Использованные источники: slovaronline.com

    Цікаві факти про соняшник та насіння

    Соняшник — шанована в народі квітка. По-народному повір'ю соняшник має захисні властивості. Його прийнято саджати на вулиці біля будинку.

    Походження назви рослини соняшник

    Соняшник відображає енергетичні вторгнення, розряджає атмосферу будинку, якщо його поставити у вазу.

    Також сонях клали під подушку, якщо хотіли побачити віщий сон і дізнатися відповідь на будь-яке питання.

    Традиція вірити в добру силу цієї квітки збереглася і до наших днів. Посадіть біля будинку цю дивовижну квітку, прикрасьте стіни зображенням соняшника і відчувайте, що радість життя буде з Вами поруч завжди!

    Цікаві факти про соняшник:

    1. Насіння соняшнику містять багато кальцію, 18-20% протеїнів від денної норми людини.

    2. Соняшникова олія (рослинна) — найбільш поширена й дешева у світі.

    3. Соняшник служить людині орієнтиром на місцевості. Бо навіть у хмарну погоду капелюшок соняшнику показує, де перебуває зараз сонце відносно горизонту.

    4. Соняшник— це медоносна рослина. Один гектар соняшнику «дає» 50 кг меду.

    5. Сіяти соняшники треба по-особливому: або до сходу Сонця, або після його заходу — тоді і врожай буде багатшим, і птахи не так клюватимуть.

    6. Насіння соняшнику, належить до рідкісного класу продуктів: і корисне, смачне. Через відсутність в складі холестериролу та вміст холестерину, воно дійсно корисне для роботи серця. Крім того, соняшникове насіння багате на клітковину і такі мінерали, як цинк, кальцій, залізо, магній та селен. Крім того, воно має дуже високий рівень вітамінів групи В і Е. У дійсності, насіння соняшнику відмінне джерело вітаміну E.

    7. Фітостероли в насінні соняшнику, як відомо, роблять імунну систему більш захищеною від флеш токсинів, і зменшують ризик захворювання на рак, а також регулює рівень холестерину в крові тим самим скорочуючи шанси серцевого нападу.

    8. Наукова назва соняшнику Helianthus annuus - з латинського квітка сонця. З наукової точки зору насіння насправді не є насінням, вони належать до класу сім'янок - їстівні плоди квітів у вигляді насіння, де плід всередині не прилипає до зовнішнього покриття.

    9. Соняшники ростуть протягом року. Кожен соняшник складається з приблизно 1000-2000 насінин, і приблизно 3 місяці потрібно для того, щоб соняшник дозрів. Існують три види насіння соняшнику - чорне, смугасте й біле.

    10. Більшість кухарів у Південно-Східній Азії використовують соняшникову олію, щоб готувати, тому що вона багата на поліненасичені жирні кислотами і має дуже низький ризик серцевих нападів, навіть якщо його використовувати щодня. Зараз все більше країн по всьому світі використовують саме соняшникову олію. Оброблена соняшникова олія перетворюється на маргарин і використовується замість масла. Залишки після переробки соняшникової олії (макуха) використовується як корм для худоби.

    11. Батьківщиною соняшнику є Північна Америка. За легендою боги подарували індіанцям цю квітку, що символізує сонце, тому соняшник був священним символом для індіанського племені. У XVI столітті іспанці завезли соняшник до Європи.

    Использованные источники: monitor.cn.ua

    Розділ 2. Ботанічна характеристика та біологічні властивості соняшника

    Соняшник належить до родини айстрових (Asteraceae) роду Helianthus. Розрізняють два види соняшнику — культурний (Helianthus cultus Wenzl) і дикорослий (Helianthus ruderalis Wenzl). У культурного соняшнику виділяють два підвиди — посівний (subsp. sativus) і декоративний (subsp. ornamentalis). Культурний соняшник посівний (польовий) — однорічна рослина (рис.54). Корінь у нього стрижневий, проникає в ґрунт на глибину 2 — 4 м і розгалужується в сторони на 100 — 120 см. Стебло прямостояче, грубе, виповнене всередині губчастою серцевиною, вкрите жорсткими волосинками, має висоту 0,7 — 2,5 м (у силосних форм — 3 — 4 м і більше), є карликові форми з висотою стебла 50 — 70 см. Листя черешкове, велике, густо опушене. Пластинки звичайно овально-серцеподібні із зазубреними пилчастими краями. Нижні листки супротивні — 1 — 2 пари після сім'ядоль, решта — почергові. На одній рослині розвивається у скоростиглих сортів і гібридів 15 — 25, у пізньостиглих — 30 — 35 і більше листків.

    Суцвіття — кошик у вигляді опуклого чи плоского диска діаметром до 20 см і більше (рис.54,2), обгорненого кількома рядами недорозвинених листочків. Крайні квітки — язичкові, великі, розміщені попарно в один ряд по колу кошика. Вони звичайно безплідні (безстатеві, іноді з недорозвиненою приймочкою), оранжево-жовтого кольору. Язичкові квітки приваблюють комах, що важливо для запилення.

    Походження назви рослини соняшник

    На квітколожі кошика розміщені колами трубчасті двостатеві квітки з плівчастими прицвітниками, які закінчуються (при достиганні) жорсткими зубцями. Кожна квітка має маточку з одногніздою нижньою зав'яззю. Віночок п'ятизубчастий від світло-жовтого до темно-оранжевого кольору. Тичинок п'ять. Їх нитки вільні, а пиляки зрослися і утворюють кільце. Приймочка маточки дволопатева (рис. 54, 3). За сприятливих умов в одному кошику закладається 1000 — 1200 квіток. Кількість їх різко зменшується при запізненні з прорідженням загущених посівів до утворення 3-5 пар справжніх листочків у середньоранніх і 5 — 7 — у середньопізніх сортів. Саме в цей період у соняшнику відбувається диференціація точки росту на квіткові бугорки, тобто закладається основа майбутнього врожаю. Тому в цей період (2 — 3 тижні після появи сходів) потрібен особливо добрий догляд за рослинами.

    Трубчасті квітки розкриваються в певній послідовності — від периферії до центра кошика. Цвітіння одного кошика триває 8—10 днів.

    Соняшник — рослина виключно перехресного запилення. Пиляки його дозрівають раніше, ніж приймочки, що сприяє перехресному запиленню. В польових умовах частина квіток залишається не-заплідненою, що призводить до пустозерності та зниження врожаю насіння. Якщо пустозерні сім'янки зосереджені в центрі кошика, це свідчить про нестачу в ґрунті води, коли в різних місцях кошика — про неповне запилення квіток через недостатнє використання бджіл. Пустозерність можна значно знизити, якщо на посіви соняшнику вивозити вулики.

    Плід соняшнику — сім'янка з дерев'янистою плодовою оболонкою (оплоднем), яка не зростається з насіниною. Насінина (ядро) вкрита тонкою прозорою оболонкою. Оболонка плода (лузга) вкрита зверху епідермісом, забарвлення якого буває білого, чорного, сірого, чорно-фіолетового, коричневого кольору та ін.

    Для сортів і гібридів олійного соняшнику, поширених тепер у виробництві, дуже важливим є наявність в оболонці сім'янки особливого темнозабарвленого панцирного шару, що утворюється кількома шарами здерев'янілих клітин склеренхіми. До складу панцирного шару входить речовина фітомелан, що містить до 76 % вуглецю, не розчиняється у воді, кислотах та лугах і надійно захищає насіння від пошкодження соняшниковою міллю.

    За морфологічними ознаками розрізняють три типи культурного соняшнику.

    Лузальний — має товсте, високе стебло (до 4 м), велике листя і кошики діаметром від 17 до 46 см. Сім'янки великі з товстою лузгою. Ядро (насінина) лише наполовину заповнює сім'янку. Маса 1000 сім'янок 100 — 200 г. Процент плодових оболонок (лузжистість) 46 — 56, олійність незначна.

    Олійний — з порівняно тонким стеблом 1,5 —2 м заввишки. Сім'янки дрібніші, ніж у лузального. Лузга тонка, ядро заповнює всю внутрішню порожнину сім'янки. Маса 1000 сім'янок 50 — 100 г, лузжистість 22 — 30 %. Вміст олії в насінні кращих сортів і гібридів 48 - 50 %.

    Межеумок — рослина проміжної групи, яка за окремими ознаками нагадує лузальний або олійний соняшник. За висотою і товщиною стебла, розмірами листя і кошиків межеумок подібний до лузального, а за виповненістю сім'янок — до олійного соняшнику.

    Культурні форми олійного соняшнику формувались в умовах степових районів європейської частини колишнього СРСР, для яких характерними є високі температури та низька відносна вологість повітря влітку. Однак для нього властива висока екологічна пластичність.

    Насіння соняшнику проростає при температурі 3 - 5 °С. Оптимальна температура проростання 20 °С. При цій температурі сходи з'являються на 7 — 8-й день. Сума активних температур від сівби до сходів становить 140 — 160 °С, а ефективних за вегетацію — від 1600 до 1800 °С для ранньостиглих і від 2000 до 2300 °С — для пізньостиглих сортів.

    У фазі цвітіння і в наступний період найсприятливіша температура 25 — 27 °С. Підвищення температури до 30 °С і вище негативно впливає на рослини, а при 40 °С припиняється фотосинтез. Весняні заморозки до мінус 5 - 6 °С не завдають істотної шкоди рослинам, проте затримують і послаблюють їх ріст, а осінні до мінус 3 °С спричинюють загибель рослин.

    Соняшник — посухостійка рослина. Коефіцієнт водоспоживання його значно вищий, ніж у багатьох інших рослин, і становить 450 — 570, може підвищуватись до 700. Соняшник задовольняє потребу у воді завдяки розвиненій кореневій системі, яка глибоко проникає в ґрунт. Проте це призводить до сильного висушування ґрунту і нестачі вологи в ньому для наступної культури сівозміни. За період вегетації соняшник використовує від 3000 до 6000 т води з 1 га. Вирішальне значення для формування повноцінного врожаю має вологозабезпеченість соняшнику у фазі цвітіння і наливання насіння (критичний період). Високі врожаї соняшнику можливі лише в районах, де за осінньо-зимовий період в кореневмісному шарі (0 — 200 см) є достатні запаси вологи. При нестачі води в цей період різко знижується його врожайність внаслідок збільшення пустозерності, поганої виповненості насіння та зменшення озерненості кошика. Це явище типове при вирощуванні соняшнику в посушливих районах. Тому зрошення у другий період вегетації підвищує олійність насіння і більш як удвічі — врожайність соняшнику.

    Соняшник добре росте на родючих аерованих ґрунтах. Найбільш придатними для нього є чорноземи супіщані і суглинкові з нейтральною (рН 6,7 - 7,2) або слабколужною реакцією ґрунтового розчину. На цих ґрунтах, а в лісостепових районах — і на сірих лісових розміщують основні площі посівів соняшнику в Україні. На важких безструктурних ґрунтах соняшник росте дуже повільно, особливо в перший (ювенільний) період. Тут потрібні додаткові агротехнічні заходи. Малопридатні для соняшнику також легкі піщані, солонцюваті й дуже кислі ґрунти.

    Соняшник — світлолюбна рослина. Затінення молодих рослин і хмарна погода затримують їх ріст і розвиток, зумовлюють формування на них дрібного листя і малих кошиків, що знижує врожайність. Соняшник належить до рослин короткого дня. В міру просування на північ вегетаційний період його подовжується.

    У розвитку соняшнику від сівби до повного достигання розрізняють такі фази: сходів, першої пари справжніх листків, утворення кошика, цвітіння, достигання. Тривалість міжфазних періодів у найпоширенішої середньостиглої групи сортів (гібридів) соняшнику становить: від сівби до сходів 14—16 днів, від сходів до початку утворення кошика 37 — 43, від початку утворення кошика до цвітіння 27 — 30, а від цвітіння до достигання 44 — 50 днів. У ранньостиглих форм міжфазні періоди скорочуються, в середньопізніх — подовжуються.

    Період вегетації сортів і гібридів соняшнику (від сівби до достигання насіння), які вирощуються в Україні, триває від 80 до 130 днів.

    У перший період розвитку (до утворення 2-3 пар листків) соняшник росте порівняно повільно. В цей час головний корінь, що утворюється із зародкового корінця, інтенсивно росте углиб, випереджаючи ріст стебла в 2,7 — 2,9 раза. Потім приріст стебла збільшується, досягаючи максимуму (3 - 5 см за добу) в період від утворення кошика до цвітіння. У фазі цвітіння ріст у висоту сповільнюється і в кінці цвітіння припиняється.

    Початок утворення кошика відмічається у скоростиглих сортів (гібридів) соняшнику у фазі двох пар, в середньостиглих — 3 — 5 пар листків. Цвітіння одного кошика триває 8—10 днів, а ріст — до його пожовтіння. Найінтенсивніше він росте протягом 8—10 днів після закінчення цвітіння. Наливання сім'янок триває 32 — 42 дні після запліднення.

    За тривалістю вегетаційного періоду сорти (гібриди) соняшнику поділяють на середньостиглі (вегетаційний період 120 — 140 днів), середньоранні (110-130), ранньостиглі (100-120) і скоростиглі (80 - 100 днів). В Україні районовано понад 70 сортів і гібридів соняшнику.

    Майже всі площі його засівають сортами й гібридами олійної групи. До районованих сортів і гібридів соняшнику, поширених у Степу, Лісостепу України, належать: середньостиглі — Запорізький кондитерський, Краснодарський 885, СПК, Харківський 3 та ін.; середньоранні — Казіо, Одеський 123, Одеський 504, Оріон, Харківський 58 та ін.; ранньостиглі — Одеський 122, Одеський 249, та ін.; скоростиглі — Одеський 149 та Харківський 49.

    Скоростиглі сорти й гібриди поступаються ранньостиглим і середньостиглим за урожайністю та олійністю насіння. Проте короткий вегетаційний період скоростиглих типів дає змогу вирощувати їх на півдні України в повторних посівах при зрошенні. Високою врожайністю з високим вмістом олії в насінні відзначаються середньостиглі й середньоранні сорти та гібриди соняшнику.

    У господарствах слід вирощувати не один, а два-три сорти чи гібриди соняшнику. Це дає змогу ефективніше використовувати екологічний потенціал регіону та збиральну техніку і транспортні засоби.

    Использованные источники: megapredmet.ru

    ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОНЯШНИК 21.11.2019

    Соняшник (Heliantus annuus L.) – одна з найцінніших сільськогосподарських культур. Це основна олійна культура в нашій країні. На його частку припадає близько 70% площ посіву всіх олійних культур.
    А що цікавого ми знаємо цікавого про соняшник?
    1. Соняшник походить із степової зони Північної Америки. До Європи рослину завезли іспанці близько 1500 року, а в Україну — за часів гетьмана Розумовського понад 250 років тому, разом з пірамідальною тополею як декоративні рослини.

    2. Наукова назва соняшнику Helianthus annuus - з латинського квітка сонця. З наукової точки зору насіння насправді не є насінням, вони належать до класу сім'янок - їстівні плоди квітів у вигляді насіння, де плід всередині не прилипає до зовнішнього покриття.

    3. Україна – лідер з виробництва соняшнику та найбільший експортер соняшникової олії у світі (5,6 млн. тон = 57% всього експорту). Особлива цінність соняшникової олії як харчового продукту зумовлена високим вмістом у ній ненасичених жирних кислот -до 90%, головним чином лінолева 55-60% і олеїнова 30-40%. Біологічно найкорисніша лінолева кислота (у нових гібридах її вміст досягає 75-80%), яка нормалізує холестериновий обмін, що позитивно впливає на здоров'я людини.

    4. Корзинка соняшнику складається до 2000 мініатюрних квітів (звані квіточками), які перетворюються на насіння після запилення. Рід соняшнику Helianthus L. об'єднує понад 50 видів, більшість яких багаторічні. З однорічних видів у культурі поширений один - Helianthus annuus L. За сучасною класифікацією, його поділяють на два самостійних види: соняшник культурний (H. cultus Wenz.) та дикорослий (Н. ruderalis Wenz.).

    5. Соняшник завжди повертається убік сонця, це явище називається «геліотропізм». Навіть у хмарну погоду капелюшок соняшнику показує, де перебуває зараз сонце відносно горизонту.
    Найвищий соняшник в світі виростили в Німеччині в 2009 році, його висота сягала 8,03 метри. В Україні зафіксовано найбільший соняшник висотою 4 метри 17 см, що був вирощений у 2011 році в с. Плесецьке Васильківського району Київської області.

    6. Справжнім батьком наукової селекції соняшника вважається великий селекціонер Василь Степанович Пустовойт, який почав селекцію соняшника в 1912 р. на дослідній станції „Круглик” на Кубані. Олійність соняшника була підвищена з 20 до 50% і більше.

    7. Перші українські гібриди соняшнику стійкі до гербіцидів групи імідазолінонів та гербіцидів що містять трибенурон-метил були створені селекціонерами Всеукраїнського наукового інституту селекції (ВНІС).

    8. Посівні площі соняшнику у світі у 2018 році склали 26 млн. га. 70% усіх посівних площ займають Росія (7,5 млн. га) , Україна (6,5 млн. га) та ЄС (4,3 млн. га).

    9. Високоолеїновий соняшник — це соняшник із вмістом в олії понад 82 % олеїнової кислоти омега‑9 (мононенасичена жирна кислота) і низьким вмістом лінолевої кислоти омега‑6 (поліненасичена жирна кислота).

    10. Соняшник - цінний медонос. Медопродуктивність 1 га соняшнику становить 47—75 кг. Під час цвітіння культури приріст в показниках контрольного вулика може становити 3—5 кг за день.
    Історія соняшнику сягає сво­їм корінням у III тис. до н.е. До­слідження свідчать про те, що вже у той час квітка культиву­валась північноамериканськими індіанцями. Насіння давніх соняхів було дуже дрібним, довжиною не біль­ше 5 мм. Незважаючи на це, інді­анці використовували його у їжу.

    11. Вовчок соняшниковий (Orobanche cumana) — це паразитуюча рослина, який більшою мірою пов’язаний з соняшником. Перша раса А з’явилась ще в 1882 р., В – 1925, С – 1960-х, D – 1990-х, E – 1990-х, F – 1995, G – 2004, H – 2004.

    12. Одна рослина вовчка соняшникового дає до 500 тис. насінин, які зберігаються в ґрунті до 20 років. Він інфікує кореневу систему соняшника і завдає значну шкоду продуктивності рослини, що може призвести до повної втрати врожаю при значному ураженні поля.

    Перегляньте асортимент гібридів соняшнику селекції ВНІС у розділі Соняшник

    Использованные источники: vnis.com.ua

    Рослини – народні символи України

    У кожного народу є свої символи. По назві символу можна дізнатися, про який народ іде мова.

    Рослинні народні символи українці вважали святинями свого народу. До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці, вишня, соняшник, мальва. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

    Калина

    Походження назви рослини соняшник

    Калина – дерево нашого українського роду. Прислів’я: «Ягідки калини – символ України, це краса дівоча ніжна й непорочна…» Наші предки вважали, що калина уособлювала народження Всесвіту, вважали її символом вогняної трійці: Сонця, Місяця і Зорі.

    Верба

    Походження назви рослини соняшник

    Верба — дерево цілюще. Настій із вербової кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях, рев­матизмі.

    Верба була священною для наших предків, священною вона повинна залишатись і для нас. Верба-символ краси,безперервності життя.Вона живуча:встромиш у землю гілочку-і виросте дерево,засип ранку порошком меленої вербової кори-і кров зупиниться. З давніх –давен в Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називався «Вербним». На Вербному тижні,у неділю,святили вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба є особливо цілющою. У сирій землі вона швидко пустить корінчики і виросте гарне дерево. Не можна допустити, щоб зникли вербові насадження на нашій Україні.

    Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду,під час грози їх викидали на двір,щоб,як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб,клали у купіль немовляти.

    Тому у нашого народу найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.

    Верба не дає жадного плоду. Тому вона стала символом неплідности. «Грушки на вербі» — це небувальщина, вигадка. «У нього на вербі грушки ростуть», — кажуть про людину, що оповідає неймовірні речі.

    Тополя – символ України.

    Походження назви рослини соняшник

    ТОПОЛЯ – символ дівочої краси, а також жіночого й дівочого суму, їх самотності. Тополя край дороги – це образ жінки чи дівчини, котрі чекають своєї долі чи свого судженого…

    Листя на тополі тремтить, як і на осиці, але з іншої причини: легенда каже, що під тополею лихий колисав на своїх колінах Іуду-немовля, майбутнього Христового зрадника – отож листя тремтіло від присутності нечистого і непрошеного гостя і від цього ж гілля тополине потягнулося вгору, до неба, втікаючи від «чортової колискової». Вважають, що тополя здатна забирати з людей негативну енергію і очищати повітря від злих духів та всього шкідливого та нечестивого.

    Барвінок

    Походження назви рослини соняшник

    Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител.

    Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця – як символ вічного усталеного буття.

    Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата колись умивались відваром із барвінку: “Десь ти мене, мати, в барвінку купала”.

    Про дівчину, що зганьбилася, казали: “Барвінчик свій потоптала”.

    Колись барвінок був і одним із головних героїв українського традиційного весілля. Збирання цієї рослинки перед весіллям, коли з неї плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині – молодій, – було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в сад або до лісу, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні.

    Під час весілля, згідно з ритуалом, наречений вирубував молоду сосонку, запрошуючи собі на допомогу товариша або родича, котрий одержув назву “боярина”. “Боярин” вносив гільце до хати та стромляв у коровай. Тоді наречена, попросивши благословення, сідала з подружками за стіл, прикрашала гільця, в’ючи з барвінку гірлянди.

    А от молодому плелося спеціальне весільне сердечко з барвінку. Для цього рослину зривали через отвір калача, що спекла сестра.

    Кажуть, що п’ять пелюсток цієї квітки символізували п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

    Образ квітнучого барвінку символізував щасливий шлюб, а от зів’ялий барвінок означав нещасливий стан одруженої жінки.

    Барвінок, як зілля весільне, садилося і на могилах. Причиною цього, на думку М. Костомарова, було слов’янське вірування про таємничий зв’язок між шлюбом і смертю. Імовірно, в цьому символі ми маємо бачити високе розуміння наших пращурів про міцність і святість шлюбу: вони обрали символом його рослину просту, не пишну, проте нев’янучу, квітка якої нагадує небесну зірку.

    З часом барвінок стає таємничим символом переходу від одного стану життя до іншого.

    Чорнобривці

    Походження назви рослини соняшник

    Чорнобривці – знана лікарська рослина, що допоможе у боротьбі з не однією недугою. П’ють чай із чорнобривців для лікування діареї та шлункових кольок. Мексиканські індіанці використовували настоянки чорнобривців для посилення лактації в матерів-годувальниць.

    Ці гарні квітки допомагають вилікувати печінку й нирки, а при запальних процесах – знімають біль. Червоно-коричневі квіти багаті на каротин (провітамін А), тож їх рекомендують для запобігання катаракти. Свіжовичавлений сік чорнобривців допомагає позбутися хворобливих відчуттів, набряку та свербежу після укусів комах. Квіти: відновлюють шкіру після ран та опіків; лікують стоматит і ангіну; позбавляють від закрепів; знижують тиск; нормалізують стан судин; знімають стрес та заспокоюють нервову систему (настої та квіткові ванни); зміцнюють імунітет і запобігають застудним недугам. Якщо болить живіт. Чорнобривці можна і потрібно додавати в їжу людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Квіти нормалізують травлення і поліпшать загальне самопочуття. Для лікування та профілактики захворювань підшлункової залози: 1 квітку чорнобривців подрібнити, заварити в 1 склянці окропу, настояти до охолодження й приймати по 1/4 скл. 4 рази на день. Біль у суглобах. Потрібно взяти 4 ст. л. висушених і подрібнених квіточок, залити літром кип’яченої, але трохи охололої води. Закрити, обгорнути й дати настоятися. Коли рідина в каструлі охолоне, процідити, відтиснути і випити протягом дня. Курс лікування становить три місяці. Варто повторювати кожні півроку або щорічно, залежно від самопочуття у період лікування і після нього. Із дозуванням: обережно! Слід бути обережним із кількістю чорнобривців, оскільки квіти й листя багаті на ефірні олії. Для початку спробуйте такий настій: одну квітку покладіть у кухлик, залийте окропом. Через 15 хв. процідіть і випийте. Відразу відчуєте, підходить вам таке лікування чи ні.

    Соняшник

    Походження назви рослини соняшник

    Своєю невибагливістю до цвітіння та росту соняшник відображає якщо не безпроблемність, то малопроблемність. Бо він не «мучиться» проблемами, що робити, куди йти – він іде за Сонцем…Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки своєї сонцесяйної корони.

    Один із символів України – соняшник, родом із Північної Америки. До Європи “квітка сонця”, як називають її мексиканці, потрапила на початку 17-го століття.

    Спершу соняшник був декоративною рослиною і тільки через 100 років відкрили його цінність як сільськогосподарської культури.

    В Україні квітка з далекого континенту прижилася дуже швидко. Родючі степові ґрунти, вдосталь сонця – умови ті, що треба.

    Для українців соняшник – один із образів Батьківщини, символ родючості та процвітання.

    На грецькій мові соняшник звучить «геліант», походить від слів «Геліос» -Сонце, «Антосьові» – квітка.

    Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки, так і людина в чужині згасає та сумує за рідною землею.

    Як соняшник повертає за Сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни.

    Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – єдина і найвища цінність.

    Соняшник – шанована в народі квітка. По-народному повір’ю соняшник має захисні властивості. Його прийнято саджати на вулиці біля будинку.

    Соняшник відображає енергетичні вторгнення, розряджає атмосферу будинку, якщо його поставити у вазу.

    Також сонях клали під подушку, якщо хотіли побачити віщий сон і дізнатися відповідь на це питання. Традиція вірити в добру силу цієї квітки збереглася і по наші дні. Посадіть біля будинку цю дивовижну квітку, прикрасьте стіни зображенням і відчуття радості життя буде з Вами поруч завжди!

    Соняшник, згідно з грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з’явився завдяки водяній німфі на ім’я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею з прохолодних глибин моря на піщаний берег. Русалка, здивована яскравим світлом, немов зачарована спостерігала за золотою кулею, яка переміщалася по небу. Через деякий час зовнішність німфи стала мінятися. Клітія виявилася прикованою до місця, коли її русалочий хвіст пішов в глиб піску. Срібне волосся згорталося в пелюстки навколо обличчя, з рук виростало зелене листя. Через дев’ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетворилася на квітку сонця. Відтоді і донині, соняшник завжди на слідує рух золотого сонячного диска, обертаючись в його сторону.

    Мальва

    Походження назви рослини соняшник

    Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Мальва – давня і надійна берегиня будинку. Народні повір’я свідчать, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. А ще ця квітка дуже гарна, тому невипадково мальви найрізноманітніших забарвлень здавна прикрашали українські садиби.

    Прийшла до нас мальва з Південної Азії, де її знали ще стародавні пеласги. Ця рослина поширена також по всьому Середземномор’ю і має понад півтори тисячі видів. Високі стебла, густо вкриті яскравими ніжними квітками та великими лапатими листками, живою стіною закривають майже кожну сільську хату. Безліч відтінків: від білого, рожевого до червоного й багряного, створює дивовижну веселку навколо оселі. Назва мальва – латинського походження. В багатьох країнах Середземномор’я, Балкан, Малої Азії ця назва досі існує саме в такій формі. Назва рожа – пізнішого походження, вірогідно, запозичена з німецької мови. В Україні цю квітку ще називають калачиками за формою плодів, схожих на калачі. Мальви в Україні ростуть і в дикому стані, в лісах, лісосмугах, на узбіччях доріг. Вони мають білий або блідо-рожевий колір, іноді використовуються як кормові рослини. Відваром дикої мальви лікують бронхіти, кашлі, роблять примочки. З культурних мальв темного кольору робили природні барвники.

    Це багаторічна декоративна рослина у висоту може досягати 80-250 см. Вирощують мальву як дволітню культуру, рідше як однорічник. У перший рік після посадки мальва рідко зацвітає, але дає розетку великих шорстких листків. На другий рік з’являються квітки, зазвичай в червні-липні, іноді цвітіння може тривати до вересня.

    Квітки у мальви, розташовані уздовж стебла, зібрані в кисті, за виглядом нагадують дзвіночки, іноді в діаметрі досягають 15 см. Існують сорти як з простими, так і з махровими квітами. Спорідненими видами мальви рожевої є мальва лісова, мальва зневажлива, мальва мала.

    Мальва – рослина невибаглива. Вона може рости на будь-яких грунтах, стійка до посухи, але перезволоження і сильних протягів не любить. Найкраще їй підходять добре освітлені ділянки з високим вмістом азоту в грунті.

    Догляд полягає в регулярному прополюванні і розпушуванням грунту. Поливати мальву потрібно помірно, не заливаючи. Хоча рослина і морозостійка, але молоді сходи першого року життя все-таки краще вкривати мульчею або торфом.

    Щоб мальва розцвіла вже в поточному році, треба виростити розсаду. Її стрижневий корінь після пересадки погано приживається на новому місці, тому відразу потрібно сіяти насіння в торф’яні горщики. Робити це краще в лютому-березні. Можливо, мальви, вирощені з розсади, встигнуть зацвісти в рік посадки.

    Походження назви рослини соняшник

    Дуб означав мужність, витривалість, довголіття, силу, родючість, вірність. Коли в родині народжувався хлопчик – господар біля хати саджав дуба.

    Вишня

    Походження назви рослини соняшник

    Вишня за віруваннями українців – дерево взаємної любові, весни, краси, ніжності.

    Использованные источники: znai.com.ua

    Походження назви рослини соняшник

    Виробництво олії - досить важлива галузь харчової промис­ловості. Олія використовується не тільки для харчових потреб, але має і технічне значення. При переробці насіння соняшнику отри­мують, крім олії, також білки харчового …

    Сушарки для насіння соняшнику

    Для сушіння насіння соняшнику використовують сушарки шахтного і барабанного типу, якщо вологість насіння перевищує 16%. Насіння середньої сухості підсушують, застосовуючи різне об­ладнання, яке дозволяє знизити вологість насіння шляхом вен­тилювання. Для …

    Способи та режими сушки насіння

    Для проведення сушки насіння соняшнику існують різні спо­соби проведення цього процесу при відповідних режимах. Найбільш відомі з них такі: 1. Конвективне сушіння з постійним підводом теплоносія в щільному шарі, який …

    Сушіння насіння соняшнику

    Особливості насіння соняшнику як об’єкта сушки, зумовлені анатомічними особливостями, хімічним складом і фізичними вла­стивостями. Головна особливість полягає в тому, що запасні поживні речовини, які використовуються зародком для проростання, відкла­даються в …

    ПІСЛЯЗБИРАЛЬНИЙ ОБРОБІТОК ТА ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ

    Зберігання насіння розпочинається після того, як воно вивільни­лося з кошика. Спочатку воно зберігається в бункері комбайна, а потім на току, після очищення, сортування та калібрування - в зерносхови­щах. Процес зберігання …

    СОНЯШНИК ЯК ОБ’ЄКТ ЗБИРАННЯ

    Культура соняшнику за час вегетації формує значну вегета­тивну масу. В залежності від сорту (гібриду), зони вирощування вона становить 200 -350 ц/га. Особливості будови стебла та суцві­ття соняшника обумовлюють значну механічну …

    ЗАХИСТ ПОСІВІВ СОНЯШНИКА ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ

    Соняшник належить до культур із досить високою конкурен­тною здатністю та інтенсивністю росту. При цьому більшість су­часних сортів і гібридів мають імунітет проти основних збудників хвороб та ряду шкідників. При дотриманні …

    ШКІДНИКИ НА ПОСІВАХ СОНЯШНИКУ

    На теренах колишнього СРСР було зареєстровано більше 77 видів комах, які шкодять соняшнику. Але не всі вони завдають куль­турі однакової шкоди. Склад загрозливих шкідників залежить від географічної широти вирощування культури …

    Бактеріальні та вірусні хвороби

    Бактеріальне в’янення. Збудник - Erwinia cartovora (Johnes) Holland. Ознаки хвороби можна побачити на рослинах у фазу 3-4 пар справжніх листків. У хворих рослин верхня частина стебла зсихається й перекручується, набираючи …

    ХВОРОБИ СОНЯШНИКУ

    Хвороби соняшника підрозділяють на грибні, бактеріальні та ві­русні. Найбільших збитків завдають хвороби грибного походження. Несправжня борошниста роса - широко розповсюджена хво­роба. Найбільш сильне ураження відзначається в лісостеповій, і в степовій …

    СІВБА ТА ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

    Способи посіву. В сучасних умовах соняшник в усіх зонах висівають пунктирним способом, в основному, за допомогою сіва­лок СІІЧ-6 та СУПН-8 із шириною міжрядь - 70 см. Технологія вирощування соняшнику пунктирним …

    ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ

    За статистикою, кожний четвертий житель земної кулі задо­вільно харчується завдяки внесенню мінеральних добрив під по­сіви сільськогосподарських культур. Добрива, при їх правильному використанні, підвищують вміст поживних речовин, позитивно впли­вають на поглинальну …

    ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

    Обробіток ґрунту під соняшник поділяють на основний і пе­редпосівний. Його потрібно проводити з врахуванням попередників, забур’яненості і наявності вологи в ґрунті. При основному обробіт­ку ґрунту головна роль приділяється зяблевій оранці, …

    МІСЦЕ В СІВОЗМІНІ

    Перш ніж розглянути питання про місце соняшника в сівозміні, необхідно зупинитися на терміні “родючість ґрунту”. Родючість - це основна специфічна властивість ґрунту. Під родючістю розумі­ють властивості ґрунту, необхідні для життєдіяльності …

    ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВИХ ПОСІВІВ

    Посіви для одержання високоякісного насіння повинні розмі­щуватися на полях з високим рівнем забезпеченості поживними речовинами. При вирощуванні соняшнику на насіння необхідне чітке виконання всіх технологічних операцій. Слід зауважити, що основний …

    НАСІННИЦТВО

    Сучасна система насінництва соняшника передбачає щорічне сортопоновлення, яке дозволяє швидко впроваджувати у виробниц­тво нові, продуктивніші сорти і поліпшити районовані. За існую­чою системою насінництва науково-дослідні установи-оригінатори сорту вирощують насіння супер-супереліти і …

    СОРТИ СОНЯШНИКУ ДЛЯ ЛІСОСТЕПУ ТА ПОЛІССЯ

    Харківський 3. Сорт створений методом індивідуального до­бору біотипів, стійких до вовчка, з синтетичної популяції на фоні штучного зараження різними расами вовчка. Сорт належить до різновидності сіро-смугаста та чорновугіль - на. …

    УСПАДКУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК У СОНЯШНИКА

    При вивченні успадкування ознак у соняшника встановлено, що: 1. При схрещуванні високорослих форм силосного соняшника (висота стебла більше 4 м) з карликовими формами (висота стебла 60-70 см) гібриди першого покоління …

    СЕЛЕКЦІЯ САПОЗАІШЛЕНИХ ЛІНІЙ

    Вихідний матеріал. Як вихідний матеріал для створення са­мозапилених ліній найчастіше використовують гібриди соняшни­ка. Весь генофонд старих сортів потрібно зберегти в колекціях, ос­кільки ними завжди можна скористатися для виведення нових ліній. …

    ВИКОРИСТАННЯ ГЕТЕРОЗИСУ У СЕЛЕКЦІЇ СОНЯШНИКУ

    Використання ефекту гетерозису в селекції соняшника досить перспективне, оскільки не тільки збільшує врожайність цієї куль­тури, але й відкриває більш широкі можливості селекції на стійкість до хвороб і шкідників. Гетерозисне гібридне …

    СЕЛЕКЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАСІННИЦТВА СОНЯШНИКУ

    Завдання селекції соняшника обумовлюються біологічними та генетичними особливостями цієї культури, вимогами, які ставлять­ся до нього сільськогосподарським виробництвом та різними га­лузями промисловості. Соняшник використовується головним чином як олійно-білко­ва культура, яка дає …

    ЕТАПИ ОРГАНОГЕНЕЗУ СОНЯШНИКА

    Рослини соняшника на різних етапах життєвого циклу по - різному реагують на зміни довкілля. Існує кілька підходів до роз­поділу життєвого циклу на періоди, етапи та стадії. Етапи органо­генезу соняшника за …

    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ

    Слід відзначити, що запліднення зав’язі і формування сім’я­нок залежить не тільки від запилення квіток бджолами або вітром (в цьому випадку недорозвинені квітки розташовані по всьому ко­шику), але й при дефіциті …

    БІОЛОГІЯ ЦВІТІННЯ ТА ЗАПИЛЕННЯ

    Соняшник - типова ентомофільна рослина. Упродовж трива­лого часу вважалося, що цей вид - облігатний перехреснозапилю - вач. Серія дослідів дозволила одержати нову інформацію щодо при­роди запилення цієї культури. При ізоляції …

    ВІДНОШЕННЯ СОНЯШНИКА ДО ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА

    На сьогодні культура соняшнику існує у формі сортів та гібридів, які можуть мати досить суттєві відмінності у нормах реакції на чин­ники зовнішнього середовища. Разом з тим культура зберігає за­гальні характеристики …

    ЕКОЛОГІЧНІ АДАПТАЦІЇ РОДУ HELIANTHUS

    Еволюція соняшника як культурної рослини мала місце й на теренах колишнього СРСР. Екологічно культурний соняшник є степовим видом. Здатність утворювати придаткові корені з гіпоко - тіля є пристосуванням для перенесення …

    ПОХОДЖЕННЯ КУЛЬТУРНОГО СОНЯШНИКУ

    Вважають, що культурний соняшник Н. annuus походить від примітивного Н. lenticularis, який культивували в давнину індійці. Цю гіпотезу підтримав відомий монограф роду Helianthus - Хей­зер (Heiser Ch.) [133]. Але з …

    СИСТЕМАТИКА РОДУ HELIANTHUS

    Соняшник належить до великої родини Айстрових (Astera - ceae L.) роду Helianthus. Рід Helianthus - великий та поліморфний. Бентам (Bentham) і Хукер (Hooker) у свій час описали 50 видів; Уотсон …

    НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРИ

    Соняшник - головна олійна культура, яка вирощується в Ук­раїні. Посіви соняшника почали поширюватись в Україні в кінці XIX - на початку XX століття. Соняшникова олія - цінний харчовий продукт із …

    СОНЯШНИК селекція, насінництво, технологія вирощування

    В. І. ТРОЦЕНКО Соняшник займає важливе місце в харчуванні людей. Високий вміст олії у насінні соняшнику характеризує його як високоолійну культурну рослину. В групі олійних культур соняшник за площею посівів …

    Предлагаем

    Организация производства

    Линии по производству пенополистирола (пенопласта)

    Линии по производству пенобетона, газобетона

    Продажа шагающий экскаватор 20/90

    Цена договорная
    Используются в горнодобывающей промышленности при добыче полезных ископаемых (уголь, сланцы, руды черных и
    цветных металлов, золото, сырье для химической промышленности, огнеупоров и др.) открытым способом. Их назначение – вскрышные работы с укладкой породы в выработанное пространство или на борт карьера. Экскаваторы способны
    перемещать горную массу на большие расстояния. При разработке пород повышенной прочности требуется частичное или
    сплошное рыхление взрыванием.
    Вместимость ковша, м3 20
    Длина стрелы, м 90
    Угол наклона стрелы, град 32
    Концевая нагрузка (max.) тс 63
    Продолжительность рабочего цикла (грунт первой категории), с 60
    Высота выгрузки, м 38,5
    Глубина копания, м 42,5
    Радиус выгрузки, м 83
    Просвет под задней частью платформы, м 1,61
    Диаметр опорной базы, м 14,5
    Удельное давление на грунт при работе и передвижении, МПа 0,105/0,24
    Размеры башмака (длина и ширина), м 13 х 2,5
    Рабочая масса, т 1690
    Мощность механизма подъема, кВт 2х1120
    Мощность механизма поворота, кВт 4х250
    Мощность механизма тяги, кВт 2х1120
    Мощность механизма хода, кВт 2х400
    Мощность сетевого двигателя, кВ 2х1600
    Напряжение питающей сети, кВ 6
    Более детальную информацию можете получить по телефону (063)0416788

    Использованные источники: msd.com.ua
    Зеленые Розы ФотоВишня Из КосточкиКаланхоэ Розалина МиксЭхинокактус Грузони КрасныйЛилия Летучая МышьСеверный Синап Яблоня ФотоКак Обрезать Крыжовник ВидеоКореопсис Золотой МалышРазмножение Герани В Домашних УсловияхЕсли Отцвела Орхидея Что Делать Со СтеблемКогда Сеять Петунию В СибириСоцветие Султан ФотоЗимний Сад Дома ФотоВишня Из Косточки